Літературознавство итиказ

кривава на мир переміняється». Тяжко хворий, згасаючий поетбув стомлений не лише тружденним і страдницьким життям,але й війною, яка, розвіявши світами найрідніших йому людей,осиротила його, поклала в шпиталь на ласку сестер милосердя.Франко передчував: імперіалістична бойня закінчиться вибухомнародного гніву, що «трони й тирани втонуть у крові».Знаємо його пророцький, наповнений блискотом повстанчоговогню, глибоко ліричний вірш, написаний 1883 року, але закінчений15 вересня 1914 року:Там вулицями стугонитьРіка народу і валитьТиранський трон! Гармати грають.Реве пожежа, кровця рине,А люди вереск підіймають,Страх їм замовкнуть не дає.То революція, єдине,Коханеє дитя моє.Все життя благословляючи революцію і свободу, Франконенавидить мілітаризм, оту, як він висловлювався, «підпорукапіталізму», горішній кінець якої підтримує золоті хоромибуржуазії, а долішній гостряк забитий у саме серце трудовоголюдства. Соціалістична ідея, пише Франко, прямує «до найщільнішогозбратання (федерації) людей із людьми й народівз народами, як вільних із вільними й рівних із рівними, прямуєтим самим до скасування всякої підлеглості, всякої політичноїзалежності, всякого поневолення народу народом і доскасування воєн, що ворожі людській природі, нищать прогресі роблять людину дикою»*.Та не лише в політичних статтях виступає Каменяр протимілітарного заструплення планети й казарменого звиродніння.Франко-критик, аналізуючи, скажімо, творчість Лілієнкрона,вказує, що цей німецький поет — «учений Мольтке», що він«любить війну, любується в військових парадах, дефілядах,штурмах і комендах» і що «запал до воєнного «ремесла» —ненадто високе свідоцтво його чоловіколюбності». Але найцікавішете, що Франко-економіст відслонює замасковані давильністрашної машини, яку сьогодні ми називаємо військовопромисловимкомплексом. Стаття «Фабрики зброї в Штейрі»*Ці слова І. Франка взяті з його статті «Що таке соціалізм» (1878), виявляютьзахоплення письменника марксизмом; цитуючи їх, я хотів нагадати ідеологамрусифікації й поневолення України, що марксист Франко трактував соціалістичнуідею як ідею не тільки соціальної, а й національної свободи, яка передбачила«скасування всякої підлеглості, всякої політичної залежності, всякого поневоленнянароду народом...» (прим.Д. П.).