Літературознавство итиказ

Безперечно, Зеров належить до найсяйливіших імен українськоїкультури, що піднялися на хвилі революційних зрущень,повні надії на справжнє оновлення національного життя, насвободу й рівноправність, на підвищення добробуту працюючоїлюдини. Тичина, Курбас, Підмогильний, Нарбут, Яновський,Довженко, Бойчук, Рильський, Микола Куліщ, а передовсімХвильовий — ось, напевно, не всі, але принаймні найголовніщідійові особи великого ренесансу української культури,яка відразу, при своєму становленні, набувала не тількинаціонального, але й загальносоюзного й загальноєвропейськогозначення. Серед цих постатей бачимо й Зерова, не простоголову групи чи радще товариського гуртка «неокласиків», абагатогранного творця —мислителя, що своєю могутньою особистістювпливає на всі ділянки національного буття.Феномен Зерова-поета, незважаючи на його класицизм,«книжність», культурологічну основу, на ілюзорну відірваністьвід пекучих проблем дійсності 20-х і 30-х років, треба шукатиякраз у його зовсім не класицистичнім, щемливо-інтимнімсприйнятті світу та в нещадно правдивій характеристиці, якувін дав сталінській добі. Як справжній ясновидець і пророк,він відчув її наближення і вже 1922 року писав:Там диким цвітом процвіла любов,І все в крові — шоломи і тіари.А з водозбору віщуванням кариГримлять громи нестриманих промов.Йоканаан!.. Не ясний щум дібров —В його словах пустиня і пожари.І Саломея!.. Ще дитя (дитя!),А п’є страшне, отруєне питтяІ тільки меч та помсту накликає.Душе моя! Тікай на корабель.Пливи туди, де серед білих скельСтрунка, мов промінь, чиста Навсікая.«Саломея»Залиті кров’ю «шоломи і тіари», дитя, що жадає відомсти, —хіба це не образ тієї атмосфери, що вже завтра народить ПавликаМорозова, хіба не «диким цвітом» роз’ятрилася та великалюбов, яка вела народи в революцію? Даремно звертався поетдо своєї душі із закликом утікати «на білі скелі» до чистоти йкраси, до людяності й щастя. Від своєї епохи не втечеш. Зрештою,Зеров і не намагався втікати. Він жив у своєму часі інтенсивніше,ніж будь-хто інший, бо зіставляв його жорстокість ібезглуздя з багатьма минулими жорстокими і в своїй лютостібожевільними епізодами загальнолюдської історії.