Літературознавство итиказ

— Просить у Шевченка допомоги і газета «Радянська Україна»,котра устами доктора історичних наук Р. Симоненка намагаєтьсяобґрунтувати протистояння, несумісність червоногоі синьо-жовтого, або, як казали раніше, жовто-блакитного...— Наші ідеологи, які стоять на вчорашніх позиціях, хочутьзмістити поняття. Вони вважають, що теперішній настрій абоідея Руху чи Товариства української мови і взагалі тих людей,які ставлять питання про національну незалежність України —позиція націоналістична. А тому проти цієї позиції мобілізовуютьсявсі можливі аргументи. Доводячи, що червоний колірбув козацьким, що про це писав Шевченко, що колір цей оспівувалирадянські поети, і Павличко також, сподіваються вдаритипо синьо-жовтому прапору, а значить, і по всьому патріотичномурухові, який утворився нині. Змішуються поняття:що національне — те націоналістичне, що патріотичне — тенаціоналістичне. Шевченко, Коцюбинський, Леся Українка,поети радянської доби оспівували червоний колір, але це анітрохине суперечить нашому бажанню бачити Україну незалежною,воістину незалежною, із своїм прапором і, мабуть, такисиньо-жовтим, оскільки саме під цим прапором організувалисяперші незалежні українські державні формування. Під цим жепрапором воювали і за радянську владу, тому що він символізуєкращі народні поривання. Згадаймо Українську ГалицькуАрмію, січових стрільців, інші українські військові з’єднання...Я виступав проти націоналізму і не відмовляюся від того,що робив. Але одне діло — націоналізм, боротьба проти тоталітарногожорстокого шовіністичного, фашистського наставлення,і зовсім інше діло — бажання бачити Україну незалежною.Це абсолютно різні речі. І тому не треба виставляти менечи когось у ролі дволиких людей: мовляв, учора вони боролисяпроти Бандери, а сьогодні вимахують жовто-блакитнимпрапором. Це ті самі люди, та сама ідеологія. Ми стоїмо наідеології незалежності, яка була золотим ядром Шевченковоїтворчості. Франкового генія, великого слова Лесі Українки, цебула ідеологія Драгоманова, усіх наших дореволюційних провіднихдіячів. Яка була головна концепція? Соціальна справедливістьі національна справедливість. А національна справедливість—це незалежність. Хіба може нормальна людина нехотіти незалежності для свого народу?!Як український патріот, я виступаю проти будь-якого націоналізму,насамперед українського, але — за побудову незалежноїукраїнської держави, яка забезпечить нам певність у своїйбудущині. Адже сьогодні ми зникаємо як народ, практичнознищені «інтернаціоналізмом», в якому прожили 70 років. Для