Літературознавство итиказ

ПРОМЕТЕЇВСЬКИЙ ДУХЛЕСІ УКРАЇНКИПеред смертю, вже будучи не в силі тримати перо, ЛесяУкраїнка продиктувала своїй матері конспект задуму новоїдраматичної поеми «На передмістю Александрі». Героєм творумав бути вчений еллін Теокріт, переслідуваний першими християнськимиінквізиторами за проповідь «єресі» — думок старогрецькихфілософів. «Нема рабів божих, — говорив мудрець, —єсть і повинні б)ти люди, вільні «тілом і духом». Теокрітазаарештовують, але бібліотеку вченого рятують його діти.Вночі вони закопують у пісок пустелі дорогоцінні папіруси, іза цією роботою їх захоплює світанок. Діти стають на колінаперед божеством батька: «Геліосе! Рятуй наші скарби! Тобі йзолотій пустині доручаємо їх!»Так молитвою до сонця закінчила своє мученицьке життяЛеся Українка. Вона не дочекала світанку, але слово її, начедерево, що забрунькувало вночі й вибухнуло цвітом на досвітку.Леся Українка увійшла в розвихрену дійсність нової епохине тільки як її пророчиця, але і як її невсипуща трудівниця,кожна мисль якої налить вогнем благородства, виховує ідеалгромадянського сумління.В нашій свідомості поетеса глибоко закорінена як людинапрометеївського духу, речник національної ідеї, примножувачдуховного багатства українського народу на сьогоднішньомуетапі його буття. Присутність її в сучасності нашого народу неювілейна, а щоденна. Ім’я її благословляє нові пагони крониукраїнської літератури. Мова йде не про звичайну ідеологічнусумісність її творчості з правдою нашого життя, а про зростаючуз розвитком нашого суспільства актуальність проблем, піднесенихі розв’язаних Лесею Українкою. Ми відчуваємо духЛесиного новаторського за суттю й формою мистецтва як чистеповітря, необхідне для самого нашого існування. Для більшостіїї сучасників той дух нагадував «хмару, що сунулась тактяжко по долині», а для нас він «одмінився, просвічений нагірним,чистим світлом».в атмосфері класових сутичок і революційних подій, які закінчувалисямоторошним бенкетуванням реакції, громадськимпесимізмом, занепадом людяності, підміною духовного життябуянням тваринних інстинктів, Леся Українка не зневірилась