Літературознавство итиказ

ництва, — в цей марксистський ідеал, який Франко описує усвоїй найґрунтовнішій соціологічній праці «Що таке поступ?».За часів Франка комуністи лише планували «спорудити» такудержаву, але наш письменник, знаючи їхні «архітектурні» проекти,малює нам її порядки та керманичів з такою докладністю,ніби прожив з українським народом десятиліття в РадянськомуСоюзі. Жахливі прикмети комуністичного ладу, якийми пізнали з життя, тільки нетерпимий до неправди і насиллянад людиною геній міг видобути зі своїх роздумів про майбутнє.Ось якою мала бути, — а ми знаємо, що саме такою була, —заповідана Марксом та його учнями державна організація:«...та всеможна сила держави налягала би страшенним тягаремна життя кожного поодинокого чоловіка. Власна воля і власнадумка кожного чоловіка мусила би щезнути, занидіти, бо ануж держава признає її шкідливою, непотрібною. Виховання,маючи на меті виховувати не свобідних людей, а лише пожиточнихчленів держави, зробилось би мертвою, духовою муштрою,казенною... Народна держава сталась би величезною народноютюрмою». А її вожді «мали би в своїх руках таку величезнувласть над життям і долею мільйонів своїх товаришів,якої ніколи не мали найбільші деспоти».Певна річ, Франко підходить до такого правдивого образукомуністичної держави через дискусію з основоположникамимарксизму, яким він, глибокий знавець вселюдської історії, невірить; він бачить їхню наукову недолугість, обмеженість, однобічність,самовихваляння, зарозумілість і жорстокість.Франко порівнює, йдучи за брошурою В. Черкезова, текст«Комуністичного маніфесту» з текстом праці Віктора Консідерана«Принципи соціалізму» і виявляє, що творці марксизмучерпали (а часом — і крали) ідеї своїх попередників — соціалістів.Дослідження «Соціалізм і соціал-демократизм» Франковибудовує таким чином, щоб підтримати нищівні думкиВ. Черкезова про вчення Маркса і, зрештою, показати, що всевладністьдержави, діалектичний метод розгляду явищ природиі суспільства, привласнення капіталістом незаплаченої праціробітника, концентрація капіталу, матеріалістичне трактуванняісторії і т. ін. — все це запозичене Марксом з працьпопередників або надумане й неправдиве.Франко заперечує фатальну неодмінність кривавого конфліктуміж буржуазією та пролетаріатом. Він пише: «По думціКонсідерана, сама буржуазія матиме інтерес у тім, щоб лагодитиконтрасти, обмежувати анархістичну боротьбу всіх проти