Літературознавство итиказ

Характерна ознака поезії С. Чернілевського —її світове, сказатиб, заземлення. Майже в кожному національному атрибутіпоет прагне побачити загальнолюдський зміст. Він поєднує«рідні» образи з далекими і, власне, завжди скеровує свій пафосу русло широкого мислення. Є в нього вірш «Це було вЖовтневому палаці». Надзвичайний твір! Гримнули «Козацькиймарш» оркестранти під бібліотекою. І... «вся книгарня кинуласьна коні, від Платона до Сковороди». Які вершники!Якраз ті, що ніколи на конях і не думали гнатися в битву.А далі, хоч вороння й знялося з дерев, як турки-яничари, непроти них «понеслася вихором у степи» славна кіннота. А летіливониДесь туди, де в бункерах і схронахЗнов заворушились, мов кроти.Орди, одурілі на нейтронах,Фанатичні орди глупоти.Зневага до «нейтронних» султанів і візирів, котрі хочуть навіятилюдству страх перед могутністю своїх ракетних арсеналів,якась особлива шляхетна відчайдушність, здатна стримуватий відвертати атомний наляк, зворушують при читанні вірша.А фантастична мить, коли зникають слова і з’являютьсяживі, динамічні картини, настає тут, власне, після тих, ужецитованих, рядків: «Вся книгарня кинулась на коні, від Платонадо Сковороди». Ось воно — включення «Козацького маршу»до революційної музики світу, несподіване (і тим сильне!),перейняте злободенним, антивоєнним настроєм поєднанняфілософського й героїчного, національного й загальнолюдського.Поезія С. Чернілевського ставить немало питань, на які неможливо,не здригнувшись душею, спокійно відповісти. «Море.Одеса. Стрункі Афродіти» — перший і, як бачимо, грайливийрядок одного з таких віршів, які вводять не в грайливубезтурботність, а в тяжку задуму. На пляжі, де «море стрибаєпід ноги дітей», немало посічених шрамами фронтовиків. Нібинапис під цим малюнком, звучить остання строфа:Та затихає вода бережливоТам, перед тятими тими грудьми.Бо найстрашніше на світі, можливо.Те, що й фашисти були дітьми.Можна подивуватися, що С. Чернілевський, знаючи про минулувійну тільки з оповідань старших та з літератури, такпроникливо й правдиво пише про жахіття тих часів, так співчутливозмальовує, наприклад, іспанських борців за мир,