Літературознавство итиказ

ником боїв і важких походів, тому, що у своєму полку «числивсяштиком».Мені судилось вижити од ран,Маршрут віііни проміряти до краю,Впаде за мене ще москвич Степан,І я його у Польщі поховаю.Жодної зумисності чи робленості нема в почуваннях поетадо своїх бойових побратимів, представників багатьох народівРадянського Союзу. Власне, мотив дружби воїнів, що так переконливозвучить у рядках цієї книжки, з’являється в них якбойовий факт солдатського життя і труду, як щось природне ізвичайне, цілком позбавлене урочистої піднесеності.До теми війни не раз повертався й буде ще повертатися поету майбутньому. Адже ця тема дає йому можливість (а правокористуватися нею він завоював собі не словом, а зброєю!)висловитися про найважливіші істини життя. Проте МиколаКарпенко ніколи не впадає в абстрактний підхід до цих істин:Мені снилась земля — тільки щебінь і дим —І на ній я вмирав, молодим, молодим.Як на фронті колись, у минулу війну,А я жити хотів і прокинувсь од сну...Припадав до землі — вона тепла була.Легко дихала в ніч і жила, і цвіла.І ходили по ній — я побачив тоді —Двоє: він і вона — молоді, молоді...Так невже і на них тінь війни упаде —На любов, на життя молоде, молоде?..Бентежні, прості й потрібні слова! До речі, під рукоюсправжнього поета сильно зазвучали повторені епітети —прийому поезії вельми небезпечний, оскільки прикметники мають нахил(якщо проти цього не поставити поетичне вміння) обезбарвлюватисувору мову поезії...Після служби в Радянській Армії Микола Карпенко деякийчас працює-В Борисполі, потім, як газетяр, призначається редакторомполітвідділівської газети Бурштинської МТС на Івано-Франківщині.Далі було навчання в Києві, багаторічна газетнаі видавнича робота в Івано-Франківську, з якою поет іжурналіст поєднував діяльність керівника обласного літературногооб’єднання.Поет говорить про «гори труду в старому Бурштині», а воной справді перед тим, що зроблено в Галичині за останні десятиріччя,стоїш, як перед Карпатами, в захопленні й шанобливомуподиві. Чоловік, який зростав і набирався сил в Подніпров’ї,