Літературознавство итиказ

ВІЧНИЙ ГРОМАДЯНИНЛЕМКІВСЬКОГО СЕЛА НОВИЦГНаукова конференція в Ягелонському університеті за участюукраїнських і польських учених, присвячена Богдану-ІгорюАнтоничу — важливий факт життя великого поета в нові часи,коли Україна й Польща поєднують свої політичні, економічній духовні потенціали, щоб забезпечити собі спільну майбутністьу демократичній Європі.Антонич народився в лемківському селі Новиці, вчився впольській гімназії в Сяноці, потім у Львівському університеті,де студіював українську мову й полоністику. Польський поетКазімєж Вєжинський, який писав про Олімпійські ігри 1928 року,безперечно, вплинув своїми поезіями на ранні твори Антонича,де вперше в українській літературі з’явились героїчні«змагуни», спортсмени-переможці. Але Антонич дуже швидкозвільнився від будь-якої очевидної залежності і впливу з бокузнаменитих поетичних індивідуальностей. Він сформувався якцілком новаторський поетичний дух на основі лемківськогофольклору та поєднання поганських вірувань із християнськоюфілософією.Антоничеві метафори ведуть до усвідомлення чогось вищого,нез’ясованого й непостійного в людській натурі. Його найкращітвори — це речі, де людина виступає в ролі божественногоначала, людина, в серці якої, ніби в жолобі, народжуєтьсяБог. Антонич помітив, що людське й боже зливаються в явинібіосу, в явині «ясної пані», яка дивиться непорочними очимасарни, в образі явора, закоханого в дякову доню. Антонич малюєжиття як осмислену таємничим провидінням волю дотворчості, що є прикметою всього живого і неживого. Він даєзір усьому, що оточує людину і що творить її саму ще в глибинахнадходження в світ і в самому світі.Антонич не випадково став одним з найпопулярніших і найвпливовішихписьменників України XX століття. Філософськийструмінь його творчості був новим для нашої літератури.Це було головною причиною того, що, прийшовши вдругев український літературний процес 1968 року, вийшовши з тінізаборони, накладеної на нього радянським режимом, АнтоничВиступ при відкритті конференції в Ягелонському університеті, присвяченоїтворчості Б.-І. Антонича 10 грудня 1999 р.