Літературознавство итиказ

Завдяки Романові Лубківському відновлено музей М. Шашкевичау Підлиссі і музей у Бортятині, де за нас «молився»священик, батько Б.-І. Антонича, збудовано пам’ятник Б.-І. Антоничув Новиці (нині територія Республіки Польща), музейгетьмана Івана Виговського в селі Руда на Львівщині, а в домі,де жив М. Грушевський, створено музей перщого президентасамостійної України. До цих та інших подібних звершень РоманаЛубківського як громадського і державного діяча належить«відбудова» в Україні пам’яті про українських письменників,які змушені були жити за межами своєї вітчизни. Ґрунтовневидання наукових робіт і літературно-критичних творівСвятослава Гординського «На переломі епох» (2002) — це такожвідбудовча, неоціненна заслуга Романа Лубківського.У найвищі години нашого національного воскресіння Лубківськийяк парламентарій діяв швидко й зважено, пропонуючи24 серпня 1991 року внести синьо-жовтий прапор до залиВерховної Ради, а 8 грудня того ж року на його пропозиціюЛ. Кравчук присягав народові на Пересопницькому Євангелії...Пересопницьке Євангеліє буде в годину присяги під рукоювсіх майбутніх президентів України — це також великий внесокпоета в нашу історію. Оглядаючись на свою політичну діяльність,Роман Лубківський з гіркотою пише:Так живу — в повсякденній гризоті,В самовбивчих докорах — се ти.Ти дозволив плюгавій мерзотіНа священній крові возрости!У державі наївно-безхмарій,Де нікчема продасть і зігне,Не примарний — живий бестіарій! —Смрадним сопухом душить мене.«Так живу»'Так живе поет і так повинен жити, щоб сказати правду продемократію, яка дозволяє пігмеям плювати на мову, історію такультуру України, продажну демократію, яку не соромлятьсяназивати свободою.Поле поезії Романа Лубківського широченне й різноманітнеза культурами жанрів і форм, за сучасними способами літературногогосподарювання. Там лежать росяні сіножаті його лірики,а за ними видно дбайливо оброблені на цілинних, каменистихсхилах пагорбів ниви історичних поем. Це — зворушливімотиви народних пісень, записаних, вірніше, запам’ятанихвід матері. Це переспівані мотиви «Слова про полк Ігорів» тапоетична археологія забутого Звенигорода в Галичині. Це —