12.07.2015 Views

Літературознавство итиказ

Літературознавство итиказ

Літературознавство итиказ

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

Поганські міфи, фольклор усіх народів, поетична літературавсіх часів дадуть нам безліч прикладів закону метаморфозилюдини в дерево чи в звіра або навпаки. Цей закон полягає втому, що людині, якщо вона «поставала» з дерева або звіра,залишався характер дерева або звіра. І навпаки: рослина абозвір «виникали» з певного характеру людського й залишалисобі риси цього характеру. Так асоціативно скристалізуваласяв єдине не одна пара понять отакого, наприклад, типу: цар ілев, воїн і дуб, дівчина і калина, парубок і сокіл і т. ін. АлеАнтонич розглядає ширше взаємини людини з природою задопомогою тих же поетичних міфів перетворень. Він дає прекраснівзірці й звичайних фольклорних метаморфоз. Але йогоцікавить пара понять філософських: свідомість і Бог, дочасністьі безсмертя. Поет єднає свою свідомість із вічними йнезчисленними розмножувальними й перетворювальними векторамисил природи, він розгадує своє натхнення як гін кореня,що може бути й променем мозку.у «Зеленій Євангелії» Антонич робить знову ріш)діі висновки:Лисиці, леви, ластівки і люди,зеленої зорі черва і листяматерії законам піддані незмінним,як небо понад нами, сине і сріблисте!Я розумію вас, звірята і рослини,я чую, як шумлять комети і зростають трави.Антонич теж звіря сумне і кучеряве.«До істот з зеленої зорі»Все чує над собою владу минущості. Все мусить занепадати,гнити, нищитися, ставати лоном для визрівання нового. СмутокАнтонича не доходить до зневіри від того, що він збагнув— «Закони біосу однакові для всіх». На стику життя ісмерті поет бачить любов людську, звичайну любов, яку вінрозуміє як життєтворчу силу, що зрівноважує тягою народженняй виростання, тягу завмирання і нидіння. Так Антоничприйшов до паралелізму в показі любовних пестощів і найвищихвиявів могутності природи. Тільки великий поет побачитьмасштабність неба і могутність сонця в малюнку людськогокохаючого серця:Дівчата із олієнь пахнуть млосно льоном,коли, мов квіт, коханцям розкривають тіло,і сонце вибухає божевільним дзвоном,в ручні тарелі хмар вдаряє оп’яніло.«Екстатичний восьмистроф»Антонич каже, що мистецтво створюють «шал і розум». Ніхто

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!