Літературознавство итиказ

в природи надзвичайної сили, спрямованої сатанинською рукоюна світову руїну, на смерть, на цілковиту загибель цивілізації?Страждання за доброту, правдивість, за справедливе життязробило Шевченка не тільки поетом, але й пророком революційноїперебудови світу. Він вклав у свою поезію цілісне етичневчення, яке вимагає від усіх правдолюбства й людяності, й саметому, що він був жорстоко переслідуваний і ніколи не зрадивсвоєї науки, оте його перевите метафорами вчення стало реальноюй безсмертною духовною силою українського народу.Проповідник моральних ідеалів, Тарас Шевченко вибудовувавсвою національну програму на загальнолюдських принципахбратерства, рівності й свободи. Спочатку образ матері Українизринає на почуваннях та асоціаціях, пов’язаних зі словом«матір». Мати буде щасливою тоді, коли між її синами пануватимутьрівність, згода, навзаємна любов і пошана. Звідси йдезаклик: «Обніміте, брати мої, найменшого брата...» Та чим далірозвивався Шевченків патріотизм (а розвивався він, як вибух,одразу, не впродовж довгих років, а впродовж геніальних днівосені 1845 року), тим ясніше ставало, що поет шукає в соціальнійсправедливості (рівності між братами) гаранта національноїсвободи.Ця думка висловлена в «Заповіті» з геніальною прозорливістю.«Вольна» і «нова» сім’я — не тільки діти України, а йдіти людськості, серед яких поет бачить, певна річ, насампередсвою Україну. Розвивається діалектика глибинного мислення:мати-вітчизна, здавалось би, начало всіх начал, стає дитиноюй сама шукає спасіння в своєї матері. З рядків, що ними починаєтьсяпоема «Єретик», написана за два місяці до «Заповіту»,видно, який зміст на той час вкладав поет у поняття«сім’я».Отак німота запалилаВелику хату. І сім’ю,Сім’ю слав’ян роз’єдинила...Ідея слов’янської єдності, якою захопився Шевченко, булавідображенням росту його національної свідомості, його пошуківзагальнолюдської основи для свого патріотичного, стражденногопочуття. В «Заповіті» Шевченко приходить до глибокоїі значно ширшої за слов’янське єднання думки. «Заповіт»своїм ідейним вістрям звернутий до усього світу, він підказує,іцо національна свобода залежна від того, якими узами — тюремно-жандармськимичи вольними і рівноправними — поєднанінароди, члени великої всесвітньої родини.