Літературознавство итиказ

На крилах правди і мечаЖаданим вісником свободиВиходив Жовтень пурпурово,І світ від злоби очищавсь.Так, скажімо, починається «Ода Жовтню» (слова того жА. Демиденка), музику до якої написала майстриня своєї справиЛеся Дичко. Версифікаторська безпорадність, плутанинадумок, засмальцьовані від частого вживання слова.Ось ще пісня «Слово про комуністів Придніпров’я» (словаІ. Пуппо, музика Валентина Сапелкіна):Цвет страны, плоть и кровь ее.Как на праздник, на трудПо земле ПриднепровьяКоммунисты идут.Хто називає працю святом, той або ніколи не працював, абокривить душею. Так, Гоголь писав: «Праця... завжди має занерозлучну свою супутницю веселість». Але одна справа веселістьсвяткова, інша — трудова. Труд — це насамперед моральнапотреба, боротьба, нервова або мускульна напруга, в якійблагородним полум’ям згоряє життя. Саме тому ми шануємолюдей в залежності від того, хто з них, як і навіщо працює.Осягнути невід’ємність морально-трудового зобов’язання ісамої суті суспільного ідеалу, за який ми боремося, — це найактуальнішезавдання всієї нашої літератури й культури, а отже,і нашої пісні.Далі в тому «Слові» сказано:Там, где планы огромны,Дум високий полет.Где девятая домнаПрямо к солнцу встает...Длится подвиг геройскийДорогих земляков —в каждом сердце — Петровский,В каждом сердце — Сташков.День победный восходитНад страною труда.В нашем славном походеС нами Ленин всегда.Все правильно. Є дев’ята домна, великі й дорогі імена, немаєлише пісні. Нема тому, що все тут складено з відпрацьованихзагальників — «планы огромны», «дум высокий полет», «подвиггеройский», «день победный», «славный поход». Не хочузвинувачувати автора цих віршів у неповазі до теми. Напевно,він хотів написати добру пісню. Але якщо отакими віршами