12.07.2015 Views

Літературознавство итиказ

Літературознавство итиказ

Літературознавство итиказ

SHOW MORE
SHOW LESS

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

стає співцем Прикарпаття, вростає в нього коріннями своєїпраці і відчуває, що це так само — рідна його земля.Перша книжка Миколи Карпенка «Стежками юності»вийшла в 1960 році. Він затримався трохи з публікованим дебютом,але зате йому не потрібно було проходити «на людях»етапи літературного початківства. Він прийшов у нашу поезіюсформованим митцем з чітко виробленими естетичними таідейними засадами. Це не було не помічено критикою. Одна іззаміток, автором якої був С. Шаховський, відзначала, мабуть,найхарактернішу рису Карпенкового таланту, а саме — «хорошуописовість», іншими словами епічність. І, як висновок, тамбуло пророчо констатовано, що «ім’я Миколи Карпенка вже незагубиться, не може загубитись у плині одноманітності» («Літературнагазета» за 11. IV. 1961 р). Сьогодні можемо сказати,що це ім’я не загубиться і в плині великих та значущих літературнихрозмаїтостей, оскільки Микола Карпенко має своєобличчя як творець, і то обличчя принадне, чисте, відкрите.Епічність, яку зауважив у поета критик, «уміння розгортативіршований твір» плюс життєрадісний Миколин характер —все це дало йому можливість створити помітний сатиричнийобраз нашої літератури, образ-портрет Гаврила Квача. Веселапоема «Особиста каланча Гаврила Квача» відкриває не тількисекрет описовості у ліриці Миколи Карпенка, але й вказує нате, звідки береться його любов до прозаїзмів, що в даномувипадку не принижують, а, навпаки, уприваблюють вірш. Осьнаприклад:Такий би шлях до краю змучив,Як у поході зайвий в’юк,Якби не трапивсь балакучийГуцул, на прізвище Карп’юк.Коли поет уміє вдивлятися у своє життя і знаходить йогозв’язки з життям народу, він неодмінно здобуде не тільки стильову,але й ідейно-тематичну оригінальність, що свідчитимепро духовне багатство й значення його творчості. Сестра МиколиКарпенка, а в її образі понівечена війною доля багатьохжінок, постає перед нами з вірша «Дай руку, сестронько,мені».Пробач, як спогади сумніСловами потривожу.Дай руку, сестронько, мені.На материну схожу.Суху, натруджену таку,Із запахом землиці...

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!