Літературознавство итиказ

винахід їхнього односельця принесе їм щастя й визволення. Водному з найдовершеніших віршів В. Герасим'юка «Килим ПараскиТанасійчук» читаємо; «І, затихаючи, з куща звисала гадюкишкіра скинута. Вона у візерунках дивних мені гуцульськийкилим, рідний килим нагадала». У вірші уславлюєтьсямистецтво килимарниці, в найвищих тонах говориться, що Танасійчук«непідкупна жінка», що її руки — це «руки вічноїтаємниці мого народу» і т. д. Зовні зміїна шкіра може нагадатигеометричний малюнок гуцульського килима, але подібне зіставленнянедопустиме в такому вірші — проти мотиву зміїбунтується ідея цього твору, весь його людяний лад постаєпроти зовні, можливо, точної, але за змістом нічим не виправданоїасоціації.В. Герасим’юк ще не виробив своєї поетики, своєї монолітноїсистеми віршування. Верлібри, класичні строфи, сонети,вірші, написані в дусі П. Тичини. Розмаїття формальне — цедобре, але на початку творчості потрібна більша зібраність уформі, щоб у версифікаційному розмаїтті не згубився лик автора,основоположна ідея його поезії, властивий тільки йомуповорот мислі й зблиск метафори. Звичайно, В. Герасим’юквідверто наслідує, скажімо, П. Тичину, бере епіграф з йоготворчості, щоб ще більше підкреслити єдність даного вірша зманерою тичининського віршування. Справа, одначе, в тому,що молодий поет, демонструючи свою силу, вміння робитивсе, може показати цим самим певну слабину свого стилю.Не знаю, чи мої зауваження допоможуть В. Герасим’юкузробити другий крок на літературній дорозі, чи сприйме він їхяк слушне, доброзичливе слово, я говорив з ним, жартома кажучи,як опришок з опришком, сповідуючи його ж таки думкупро те, що «ствол моєї флояри страшніший за ствол пістоля».В особі В. Герасим’юка в нашу поезію прийшов поет значний,творець бентежний та багатообіцяючий. Буває, що за ядровитимикраплями дощу так і не дочекаєшся зливи. Замість благодатноїгрози просіється кволий дощик. У даному разі заповідаєтьсяслово буремне й весняне. Будемо його ждати й віритив нього*.1978Василь Герасим’юк сьогодні — це безперечно найкращий український поет.І Іро це свідчить його книжка «Папороть», Київ, «Просвіта», 2006 р. (прим. —Д. її.).