Літературознавство итиказ

ФРАНКО - З НАМИАстрономи твердять, що всесвіт виник з дрібного зерняткавогняної матерії, вибух якого наповнив простори зорями йпланетами, хоч неможливо уявити силу, здатну вмістити програмукосмосу в одному зерні. Галактика творів Івана Франкатак само народилася з пилинки вогню. На вигляд звичайнаокалина, або, як кажуть бойки, дзиндра, а насправді незбагненнаклітина божественного пломеню, «правдива іскра Прометея»,залетіла з батькового ковадла ще в дитяче серце поета,вибухнула вулканами любові до праці, до правди, до свободи,заполонила його безмежну дущу, обертаючи її в безліч світил,які ще й нині ростуть, роз’ятрюються, рухаються врозліт, розширюютьсвої національні і світові орбіти. В тій іскрі спресовувавсявіками національний і соціальний біль українськогонароду, недаремно ж вона вибризнула з-під молота в підкарпатськійкузні, але її прометеївське єство не розгадаєш болестямисамої лише рідної землі — в природі Франкового даруживе планетарна невситимість пізнання й творення.1875 року дев’ятнадцятилітній випускник Дрогобицької гімназії,син коваля з Нагуєвичів, їде поступати на студії доЛьвівського університету. П’ятсот книг — а такою щодо кількостібула вже тоді його бібліотека — він не міг одразу взятиз собою, але творчий багаж був при ньому. Збірка любовноїлірики, в якій значаться також твори громадянського плану,звертання (і це дуже показово) до М. Шашкевича як до обновителягалицької землі, драми «Три князі на один престол»,«Славой і Хрудош», віршовані новели, поеми — одна, написанапо-німецьки, про Ромула й Рема, друга, по-польськи, — пронумідійського царя Югурту, переклади «Антігони» й «Електри»,«Слова про полк Ігорів», декількох глав біблії, двох пісеньіз «Пісні про Нібелунгів», двох пісень із «Одіссеї», двохдій із «Уріеля Акости», ще на той час не викритого містифікаційного«Краледвірського рукопису», уривка із «Махабхарати»під заголовком «Смерть Гідімба». Ось, безперечно, неповнийперелік зробленого юнаком, який за три роки напише«Каменярів», ось ще зелене, але за розмірами вже космічнегроно, яке, дозрівши, ніяк не вміститься в національні обрії.Хай з того пуп’янка ще не показалися червоні пелюстки революційноїпристрасті, але в цьому зародку Франкового обдарованняуже двигтить жага охопити й пізнати світ, вібрує космо-