Літературознавство итиказ

у недавно знайденій статті Лесі Українки про драму ГергартаГауптмана «Міхаель Крамер»* читаємо: «В кожного великогописьменника є певна група ідей або навіть одна якась ідея,до якої він або періодично повертається, або ж не випускає їїз поля зору ні в одному своєму творі, часто такі ідеї втілюютьсяв одному типі, в одній улюбленій постаті...» Отож наскрізноюідеєю творчості Лесі Українки єсть ідея прометеїзму, а їїнайулюбленішим героєм є Прометей. Багато разів поверталасявона до цього образу («Ріаі пох», «Іфігенія в Тавріді», «У катакомбах»,«Кассапдра»), виписувала мужній лик його душі,збагачувала своїми думками його бунтарську й невмирущу філософію.Гарячий подих прометеївського завзяття відчуваємо майжеу всіх кращих речах Лесі Українки. Вона не те що «не випускалаз поля зору» постаті Прометея, а мала ніби успадкованийвід нього характер. Вона розвинула й доповнила ідеї трьохнайбільших прометеїстів — Есхіла, Гете і Шевченка, — страктувавшимучеництво розп’ятого на скелях Кавказу титана яклюдський безкорисливий героїзм, як людський подвиг в ім’ясвободи. Людинолюбство Лесиного Прометея невіддільне віднепокори необмеженій грубій силі, від непримиренності добудь-якого поневолення, від зневаги й викриття ідеології рабства,від ненависті до тиранії. Прометеїзм Лесі Українки — цесистема світовідчування, принципово протилежна християнськомуупокоренню, за яким завжди ховалася «влада багачів»над бідними. Протиставляючи Прометея Христові, поетесаустами раба Неофіта висловила, в чому саме полягає вищістьгуманізму прометеївського над християнським:Я честь віддам титану Прометеш,Що не творив своїх людей рабами.Що просвітив не словом, а вогнем.Боровся не в покорі, а в завзятті,І мучився не три дні, а без ліку.Та не назвав свого тирана батьком,А деспотом всесвітнім і прокляв,Усім богам віщуючи погибель.Одною з найбільших заслуг Лесі Українки, заслуг, можнасказати, світового художньо-філософського плану, є саме оцепротиставлення Прометея і Христа. На чорному тлі християнськоїрабської скорботи вона вогненними мазками намалювалапрометеївську радість непокори.Див. «Всесвіт». 1976. — № 3.