Літературознавство итиказ

значив, що «хиби його (Куліща) особистої вдачі і його світоглядув очах нотомності значно вменшаться, а зате великі йогозаслуги визначаться виразніше». Можливо, Кулішеве зверненнядо народу зблиснуло перед Франком, коли він почав писатисвоє звернення, але для нас важливо збагнути не поштовхдо написання, а різницю в поглядах двох класиків на народ.Оцінюючи в основному лише козацькі сторінки нашої історії(та й то не завжди правильно!), автор «Чорної ради» картаєукраїнський народ, а Франко, подаючи різкі, безпощадні характеристикиукраїнського народу, виставляє і його незаперечнівисокі якості, показує переможну і ясну будущину нашоїнації. В поетичному вступі до «Мойсея» нема базованої наякійсь фольклорній прикметності чи на якійсь одній історичнійподії і зачиненої на цьому вузької, народницької думки.Народ у розумінні Франка —це рухома, суперечлива в своємурозвитку, але зростаюча в своїй духовності невмируща сила,яка прагне свободи і дає свідомість колективного безсмертямислячій національній одиниці.У поетичному вступі до «Мойсея» геній Франка вже був нависоті цієї поеми, крім того, він був змобілізований не лишецейтнотом короткої липневої ночі, але й відчуттям браку часуна реалізацію численних задумів, які роїлися в ньому. Тут генійФранка явив себе в досконалій довершеності, яку в українськійлітературі можемо ще спостерігати в «посланії» Т. Шевченка«І мертвим, і живим, і ненарожденним...»Поетичний вступ до «Мойсея» написаний класичними терцинами—формою, яку Франко вперше використав і яку довівдо надзвичайної гнучкості й блиску в нашій поезії. Судячи зтого, як рідко після Франка українські поети зверталися дотерцини, можна зробити висновок, що ця непокірна форма непіддавалася їм і що досі її ненеревершеним приборкувачем іпаном у нас є Франко. Терцина до нас і взагалі до європейськоїпоезії прийшла з Італії; славу цій складній поетичній,широко для фантазії відчиненій строфі зробив Данте, наповнившиїї філософським змістом «Божественної комедії». Міжіншим, у передмові до своєї книжки про Данте, писаній 1912 року,Франко згадує, що він, ще «бувши учеником гімназії в Дрогобичі,читав деякі уступи Дантової поеми в німецькім перекладі,а потім пробував читати цілість у польськім перекладі».Незважаючи на те, що німці, поляки та інші європейці перекладалитерцини Данте своїми мовами частіше й більше, якукраїнці, саме в українській поезії, завдяки Франкові, терцинаприжилася найкраще. В «Божественній комедії», до речі, є такожзвертання до Італії, до народу.