Літературознавство итиказ

іскорка» — понесла що-небудь у вічність із свого людськогобуття, згаснувши назавжди. Вона повинна пропасти, розсипатися,розвіятися в нірвані. Молитва до Будди прийшла в«Зів’яле листя» з творчого набутку Франка, великого знавцястароіндійського епосу, перекладача пісень з «Махабхарати» і«Шакунтали», автора легенди «Цар і аскет». Недоладнимиздаються спроби деяких франкознавців показати, ніби нірванау Франка нічого спільного не має з індійською мудрістю. НавітьМ. Леров писав, що та нірвана «подібна до сну —знищення^іатрудженогов жнива селянина». Франко, звичайно, знав;щ о ^ к е селянський сон у жнива, але ні в «Страшному суді»,ні в «Зів’ялому листі», де він пише про нірвану, навіть слова«сон» немає. У вірші «Поклін тобі, Буддо!» дається характеристика(дуже глибока!) буддизму з усіма його ідеалістичнимисуперечностями. Приймаючи те вчення як певний вихід длясвого героя з тяжкої ситуації, поет надає буддизму сил вибавлення,підносить його як спасенну науку.Певна річ, не можемо з тим погодитись, що «безсмертне лишетіло», а все, що «плаче, горить і терпить, що творить, щознає, що рветься й летить», все те, що є невмирущістю ідей,безслідно пропадає. Як атоми людської плоті переходять в атомиземлі та інших тіл, так атоми людської мислі незнищенні.Вони переходять у науку, в образи мистецтва, в людські творіння(а жодне з них без мислі постати не може!), переливаютьсяз душі одного покоління в душу іншого, живуть. ТаФранко в «Зів’ялому листі» байдужий до безсмертності людськихдіянь. Він тоді бачив перед собою надаремність усьогосвого титанічного труду. Йому це боліло й пекло:Як віл в ярмі, отак я день за днемСвій плуг тяжкий до краю дотягаю;Немов повільним спалююсь огнем,Та ярко бухнуть сили вже не маю.Це з дев’ятнадцятого вірша другого жмутка, а в сьомомувірші третього — знову натрапляємо на подібний мотив:Зневіривсь я в ті ярма й шлиї.Що тягну, мов той віл на шиї.Отеє вже більш як двадцять літ —Зовсім як хлопчик той, сарака.Прутком по бистрій хвилі швяка, —Чи з того є на хвилях слід?Даремно биться, працювати,І сподіваться, і бажати!Пропала сила вся моя.Лиш чорних хмар гуляє зграя