Зерова. Та одне можна сказати вже нині: він був незалежний,він прагнув служити ідеалові гармонії в суспільстві, він володівпам’яттю тисячоліть і мусив трагічно зійти зі сцени, бо час,відпущений йому на життя, вшановував підлабузництво, встановлювавідеал раба та безпам’ятного манкурта. Але насталаінша пора. І сам вихід у світ творінь Зерова є знаком перемогисвітла над темрявою, радісним і велемовним фактом незнищенностідоброти, мудрості, правди.
СОНЕТИ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО1У жовтні 1957 р. прийшов я до Максима Рильського з маленькоюкнижкою своїх сонетів і з великою просьбою написатирецензію на ті вірші. Мені потрібна була порада майстра ійого авторитетна підтримка, бо написана одним критиком видавничарецензія на збірку була майже негативною, і я не погоджувався(та й сьогодні не погоджуюся) з поверхневими,подекуди пристосовницько-догматичними розмірковуваннямиїї автора.Максим Тадейович зустрів мене на подвір’ї своєї голосіївськоїсадиби. Вислухав прохання, взяв худенький рукопис ізапросив до господи. Так почалося за «сонетних» обставинмоє ближче знайомство з великим поетом.Рильський був, як відомо, чудовим співбесідником. Уміврозпочинати, слухати, пов’язувати несподіваними асоціаціяминавперемінне розмишляння вголос. Він умів так само — що йсталося в даному разі — тремтіння душі, розхвильованої зустріччюз ним, перетворювати на радість мислення, на швидке ініби підсвідоме бажання запам’ятати все, що мовиться і відчуваєтьсяв бесіді. Не буду тут широко розводитися про теми інастрій розмови, хоч нею потім я довго жив і вона мала впливна вироблення моїх понять історії української поезії і творчостіРильського.Читач і так повинен вибачити дещо інтимний початок цієїзовсім не спогадально-ліричної статті. Той жовтневий вечірзгадався тому, що Максим Тадейович декілька разів повертавсятоді до ідеї видання окремою книжкою своїх оригінальнихі перекладних сонетів. Він дуже хотів побачити свій сонетарійпід одним дахом і, напевно, подумки оглядав свою виконанувже тоді франківську норму сонетарства. А ще й тому пригадавя ту бесіду, що вона спричинилася до гарячого захистусонетної традиції в нашій поезії, яким повіяло з перших сліврецензії Рильського. Та рецензія не публікувалася, і про неї,можливо, вже й забули колишні редактори «Молоді», єдинілюди, що тримали її в руках. Пропустивши те, що стосуєтьсямоїх віршів, читаємо; «... думаю, що не варто здавати «в архів»таку виплекану віками і геніями віршову форму, як сонет...Тим, хто вважає сонет віджилою, архаїчною формою, вартозгадати хоч би те, що вона належить до улюблених форм революційногонімецького поета Йоганнеса Бехера, що до неї разу раз звертався Іван Франко —і то для таких гостро сучасних
- Page 1:
їїІ[мтр(оЛітератур
- Page 5 and 6:
ББК 83я44П12Цей двото
- Page 7 and 8:
ведливого ладу на о
- Page 10 and 11:
Золотий фонд нашої
- Page 12 and 13:
душу, але, потріпав
- Page 14 and 15:
прочитайте її, і ви
- Page 16 and 17:
На крилах правди і
- Page 18 and 19:
Безперечно, на місц
- Page 20 and 21:
смішно, надаватиме
- Page 22 and 23:
митців минувшини, с
- Page 24 and 25:
бути творчість Ейс
- Page 26 and 27:
Як бачите, «клин ус
- Page 28 and 29:
Деякі твори америк
- Page 30 and 31:
лектуальними. В цьо
- Page 32 and 33:
на наших полотнах,
- Page 34 and 35:
МОЛОДІ ЗОРІКііііжк
- Page 36 and 37:
в ГЛИБИНИ СЛОВА*Сло
- Page 38 and 39:
ЗА ВІСІМ СТОЛІТЬ*Ми
- Page 40 and 41:
романтиків, котрі п
- Page 42 and 43:
ж и т и - ПРАВДОЮ'Шан
- Page 44 and 45:
Наша література ма
- Page 46 and 47:
СПАДКОЄМЦІ ШЕВЧЕНК
- Page 48 and 49:
Сучасна українська
- Page 50 and 51:
приклад, настрій «С
- Page 52 and 53:
ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ*«Укр
- Page 54 and 55:
Книжка блискуче іл
- Page 56 and 57:
з рідною землею, і з
- Page 58 and 59:
людиною, якою була
- Page 60 and 61:
екстазі палили у пр
- Page 62 and 63:
він хотів устромит
- Page 64 and 65:
в кайдани туго окую
- Page 66 and 67:
загородили дорогу
- Page 68 and 69:
в природи надзвича
- Page 70 and 71:
чути, як реве ревуч
- Page 72 and 73:
Венеціанова й Вієл
- Page 74 and 75:
СОВІСТЬ І доля*Тара
- Page 76 and 77:
ді боялися його сло
- Page 78 and 79:
«ЗОЛОТЕ ЯДРОШЕВЧЕН
- Page 80 and 81:
там німецьку літер
- Page 82 and 83:
— Просить у Шевчен
- Page 84 and 85:
н о в и й ЗАВІТУКРАЇ
- Page 86 and 87:
Викуплений передов
- Page 88 and 89:
я сказав мертвої, а
- Page 90 and 91:
ГОЛОВНА ЗАПОВІДЬШЕ
- Page 92 and 93:
родів говорив йому,
- Page 94 and 95:
ШЕВЧЕНКОВА МОЛИТВА
- Page 96 and 97:
НА ЗАКЛИК ТАРАСА*До
- Page 98 and 99:
в своїй хаті своя п
- Page 100 and 101:
Маркіян Шашкевич п
- Page 102 and 103:
ПЕРВОМАЙСТЕР*Він —
- Page 104 and 105:
любові писалося зн
- Page 106 and 107:
Маркіяна Шашкевича
- Page 108 and 109:
ним, оригінальним т
- Page 110 and 111:
ПОЕТ ЛИЦАРСЬКОЇ ГІ
- Page 112 and 113:
компонував свій пе
- Page 114 and 115:
Черемшині та іншим
- Page 116 and 117:
припустити, що це в
- Page 118 and 119:
сім вільний від Шев
- Page 120 and 121:
порівнюють кращі н
- Page 122 and 123:
інтелігенції на Бу
- Page 124 and 125:
Національна кревні
- Page 126 and 127:
в собі стільки терп
- Page 128 and 129:
чиновницькі лексик
- Page 130 and 131:
що деякі «зів’ялі
- Page 132 and 133:
Життєвий закон Іва
- Page 134 and 135:
Та коли б ми хотіли
- Page 136 and 137:
Ту партію не вдалос
- Page 138 and 139:
дає собі ціль похоп
- Page 140 and 141:
Дайте, Гете чи Байр
- Page 142 and 143:
ФРАНКО - З НАМИАстр
- Page 144 and 145:
сила вже представл
- Page 146 and 147:
франкознавчий цент
- Page 148 and 149:
показує, як ростуть
- Page 150 and 151:
дві взаємозалежні
- Page 152 and 153:
Порівняймо цей ост
- Page 154 and 155:
рамках, що в його тв
- Page 156 and 157:
вражіння риторики»
- Page 158 and 159:
вірші, з такою широ
- Page 160 and 161:
в діалектичній єдн
- Page 162 and 163:
жмутку віршів «Зів
- Page 164 and 165:
Згадаймо чудову пі
- Page 166 and 167:
«горду душу». Він в
- Page 168 and 169:
І резигнація безкр
- Page 170 and 171:
різноманітних враж
- Page 172 and 173:
«Лірика нашого сто
- Page 174 and 175:
приймали б їхнього
- Page 176 and 177:
ЖАГА СПРАВЕДЛИВОСТ
- Page 178 and 179:
А ще скажіте, як сей
- Page 180 and 181:
СУЧАСНІ АКЦЕНТИ У П
- Page 182 and 183:
в будові терцини за
- Page 184 and 185:
Невже тобі на табли
- Page 186 and 187:
нема між ними зв’я
- Page 188 and 189:
минувшини, предків
- Page 190 and 191:
Ханаану. Наповнена
- Page 192 and 193:
альних змагань, буд
- Page 194 and 195:
ні грабіжництвом, н
- Page 196 and 197:
Перша перепона — к
- Page 198 and 199:
справедливість соц
- Page 200 and 201:
ІВАН ФРАНКО - БУДІВ
- Page 202 and 203:
Помилково думати, щ
- Page 204 and 205:
усіх, прозваною сво
- Page 206 and 207:
Не пора, не пора, не
- Page 208 and 209:
дає під управу царс
- Page 210 and 211:
ліберальним доктри
- Page 212 and 213:
одиниці, забезпече
- Page 214 and 215:
свідом мета не лише
- Page 216 and 217:
раїнський і москво
- Page 218 and 219:
роду і втілили це в
- Page 220 and 221:
ріалом, який робить
- Page 222 and 223:
вості до українськ
- Page 224 and 225:
думає і силує думат
- Page 226 and 227:
й заповіти належат
- Page 228 and 229: ПРОМЕТЕЇВСЬКИЙ ДУХ
- Page 230 and 231: доктори та клімати
- Page 232 and 233: Єдиним органічним
- Page 234 and 235: Але розчарування Н
- Page 236 and 237: хама, професійного
- Page 238 and 239: ПРО СТАТТЮ ЛЕСІ УКР
- Page 240 and 241: середовищем, вихов
- Page 242 and 243: ки загострилася по
- Page 244 and 245: покревності з духо
- Page 246 and 247: в ПРОРОЧИЦЯХ ВЕЛИК
- Page 248 and 249: ж и т и ХОЧУ! - БУДУ Ж
- Page 250 and 251: Страшні слова. Знов
- Page 252 and 253: багато вражень, які
- Page 254 and 255: До Кобилянської, як
- Page 256 and 257: Тут знайшли своє ві
- Page 258 and 259: лі» дрібнобуржуазн
- Page 260 and 261: —Чого терпиш? — пи
- Page 262 and 263: Черні» нема тих про
- Page 264 and 265: Життя Стефаника не
- Page 266 and 267: Від образів Стефан
- Page 268 and 269: ДІАМАНТ ЛЮДСЬКОЇ Щ
- Page 270 and 271: не втрачає духовно
- Page 272 and 273: особливого методу
- Page 274 and 275: Коли на початку 20-х
- Page 276 and 277: жить до світової пи
- Page 280 and 281: речей як «Тюремні с
- Page 282 and 283: творі (включаючи сю
- Page 284 and 285: чудову якість його
- Page 286 and 287: знеохота, як лиш ві
- Page 288 and 289: збивалися (мабуть,
- Page 290 and 291: розтинав його на та
- Page 292 and 293: Між інщим, оце чуде
- Page 294 and 295: чистота і людяніст
- Page 296 and 297: Афродіта, що «жагу
- Page 298 and 299: і звідси бралася її
- Page 300 and 301: який не прагне пере
- Page 302 and 303: Спинились. Тихо як!
- Page 304 and 305: д л я НАСІ ДЛЯ МАЙБУ
- Page 306 and 307: Полоніка Максима Р
- Page 308 and 309: МУКА ЧИСТОТИМаксим
- Page 310 and 311: інтелігенції, розв
- Page 312 and 313: 80-х років XX ст., але,
- Page 314 and 315: я зраджую тебе на к
- Page 316 and 317: ЗАПОВІДАЄТЬСЯ СЛОВ
- Page 318 and 319: мами. Між ідейно-ес
- Page 320 and 321: винахід їхнього од
- Page 322 and 323: пям, взявши від них
- Page 324 and 325: титанічні зобов’я
- Page 326 and 327: Герметизм — ворог
- Page 328 and 329:
Сковорода грузинсь
- Page 330 and 331:
ВАСИЛЬ ЧУМАКВасиля
- Page 332 and 333:
його творчість бли
- Page 334 and 335:
вірша «Обніжок», ві
- Page 336 and 337:
«КАРБИ» МИКОЛИ БАЖ
- Page 338 and 339:
природою, а звідси
- Page 340 and 341:
гальний симфонічни
- Page 342 and 343:
БАЖАН, ЯКОГО МИ НЕ З
- Page 344 and 345:
котрих виникнуть с
- Page 346 and 347:
різьби почувань з т
- Page 348 and 349:
сницею і кладовище
- Page 350 and 351:
вдалося пізніше ст
- Page 352 and 353:
як, який будується
- Page 354 and 355:
мрійника, якого «по
- Page 356 and 357:
тами вигаданих сюж
- Page 358 and 359:
КНИГА ДОБИКоли з’я
- Page 360 and 361:
якому пританцьовує
- Page 362 and 363:
постійні пошуки кі
- Page 364 and 365:
об’єднувальним і с
- Page 366 and 367:
сить перший, а друг
- Page 368 and 369:
лич того, за що він
- Page 370 and 371:
(і це довів Олесь Го
- Page 372 and 373:
Ірина Вільде читал
- Page 374 and 375:
ман «Сестри Річинс
- Page 376 and 377:
ВІДКРИТЕ СЕРЦЕПОЕТ
- Page 378 and 379:
«КВІТУЧА ГІЛКАЗ ПА
- Page 380 and 381:
А прийде час вертат
- Page 382 and 383:
стає співцем Прика
- Page 384 and 385:
в поезії Миколи Кар
- Page 386 and 387:
дини і бійця», але н
- Page 388 and 389:
інший, не земляківс
- Page 390 and 391:
Земляк, відчула в с
- Page 392 and 393:
Василь Симоненко п
- Page 394 and 395:
Клименко вже з само
- Page 396 and 397:
що сам прагне охопи
- Page 398 and 399:
Це, зокрема, вдалос
- Page 400 and 401:
тільки людям з розв
- Page 402 and 403:
ПРАВДА ЖИТТЯ - ІСТИ
- Page 404 and 405:
— Та я недалечко...д
- Page 406 and 407:
Без сумніву, тут бр
- Page 408 and 409:
ВАЖКЕ ВІД СПОМИНІВ
- Page 410 and 411:
НЕЗЛАМНИЙ ХАРАКТЕР
- Page 412 and 413:
робітників, серед я
- Page 414 and 415:
НА РІВНІ ВІЧНИХ ПАР
- Page 416 and 417:
ми й давніми міфами
- Page 418 and 419:
обдарованості, але
- Page 420 and 421:
й оті баранчики, пе
- Page 422 and 423:
крайність, яка завж
- Page 424 and 425:
Характерна ознака
- Page 426 and 427:
Чим же це можна вип
- Page 428 and 429:
СМІХ - НЕ ЗАРАДИ СМІ
- Page 430 and 431:
голос ПРАВДИМову Г
- Page 432 and 433:
— Сидить на балкон
- Page 434 and 435:
На цьому я розвітав
- Page 436 and 437:
бо знаємо, що, мов т
- Page 438 and 439:
Але ні в «московськ
- Page 440 and 441:
Свої завдання поет
- Page 442 and 443:
українською літера
- Page 444 and 445:
безвічних літ, вже
- Page 446 and 447:
гійні сумніви Анто
- Page 448 and 449:
силу афоризмів, нез
- Page 450 and 451:
змісту існування. А
- Page 452 and 453:
Мало кому вдавалос
- Page 454 and 455:
родоіо іде в Антони
- Page 456 and 457:
не спроможний пере
- Page 458 and 459:
ється, та все ж дово
- Page 460 and 461:
Але антоничівській
- Page 462 and 463:
своїм становищем, п
- Page 464 and 465:
ратурної плеяди, пр
- Page 466 and 467:
став центральною п
- Page 468 and 469:
всіх книжкових маг
- Page 470 and 471:
вики, приніс на пле
- Page 472 and 473:
новаторських устре
- Page 474 and 475:
думки, намагаючись
- Page 476 and 477:
раїнської новеліст
- Page 478 and 479:
у нашій літературі
- Page 480 and 481:
народ, Маланюк насл
- Page 482 and 483:
3 першого погляду, з
- Page 484 and 485:
рували Україну. Ось
- Page 486 and 487:
BOM не міг, а та бесід
- Page 488 and 489:
Співали вони злаго
- Page 490 and 491:
перерви, потім буде
- Page 492 and 493:
крадькома спостері
- Page 494 and 495:
людських облич зни
- Page 496 and 497:
АНДРІЙ МАЛИШКОСпос
- Page 498 and 499:
хрущовської відлиг
- Page 500 and 501:
нетривкого, підозр
- Page 502 and 503:
Десь у ті часи, коли
- Page 504 and 505:
ВЛАСНЕ ОБЛИЧЧЯІ ВЛ
- Page 506 and 507:
дуже широко розгля
- Page 508 and 509:
з великої, просвітя
- Page 510 and 511:
брилами або цеглин
- Page 512 and 513:
повіді на ці запита
- Page 514 and 515:
Словацького «Срібн
- Page 516 and 517:
Завдяки Романові Л
- Page 518 and 519:
«УКРАЇНЕЦЬ, ЯКИЙ ВІ
- Page 520 and 521:
заробляти набагато
- Page 522 and 523:
Один з моїх друзів,
- Page 524 and 525:
смертності всього
- Page 526 and 527:
ПРАВДА ПРО УПА«Бра
- Page 528 and 529:
тім сталінського т
- Page 530 and 531:
доля, ВЗОРОВАНАНА В
- Page 532 and 533:
попередників — Тар
- Page 534 and 535:
ковток ЗДОРОВОГО В
- Page 536 and 537:
БЕЗОДНЯ,КУДИ СТРАШ
- Page 538 and 539:
Та справа не тільки
- Page 540 and 541:
промов, а й з поезії
- Page 542 and 543:
франка до Риму в то
- Page 544 and 545:
ська література —
- Page 546 and 547:
ції, яка вироблялас
- Page 548 and 549:
франківської праце
- Page 550 and 551:
Просвіта, а Європа,
- Page 552 and 553:
«Вони не можуть зро
- Page 554 and 555:
ДЕЩО ПРО ТЕ, ЯК ПИСА
- Page 556 and 557:
Причулось, наче цок
- Page 558 and 559:
че думати про себе
- Page 560 and 561:
в ОСТАННЮ ЧЕТВЕРТИ
- Page 562 and 563:
Мене називали поет
- Page 564 and 565:
збройного завоюван
- Page 566 and 567:
ЗМІСТНаціленість н
- Page 568 and 569:
П12Павличко Д. В.Літ
Change language