Літературознавство итиказ

ки загострилася постійна хворість Лесина, але в липні1891 року поетеса ще переслабувала тифом. Другий період —з червня 1897-го до червня 1898 року, коли створено цикл«Кримські відгуки», а пізніше того ж таки 1898 року — оповідання«Над морем». З березня 1907-го до грудня 1908 рокутривав третій період. За цей час Леся Українка виїжджала зКриму в Київ і в Берлін, одначе обидві поїздки були короткими.На цей період припадає редагування «Кассандри», написаннядрами «Руфін і Прісцілла», діалогу «Айша та Мохаммед», оповідання«Розмова», а також поезій «За горою блискавиці»,«Народ до пророка», «Полярна ніч», «Хвиля». В 1904 році подорозі з Грузії Леся Українка зупинялася в Криму, й тою зупинкоюнавіяний вірш «Спогад з Євпаторії». Коли б до названихречей додати численні й надзвичайно цікаві листи, написаніЛесею Українкою з Криму, то вийшов би том, який показавби справжню безмірність її титанічної праці, звершеної занесповна три роки.Третього разу Леся Українка приїхала в Крим з наміромпоселитися там назавжди. Вже не так за себе, як за здоров’ясвого хворого чоловіка дбала вона й сподівалася знайти в Балаклаві,а потім — у Ялті найпридатніші умови для його юридичноїслужби і для своєї письменницької роботи.«Кримські спогади» —вірші, писані в роки формування поетичногостилю Лесі Українки, насамперед цікаві тим, що показують,як через шовкову матерію дитячої радості, витканоїдивиною південного повітря, моря, «золотистої блакиті», протинаютьсякинджали мужнього й грізного слова з поблискамишевченківського вогню. Веселі юрми й випадково зібрані компаніїбагатих відпочивальників не заслоняють од Лесиного оканужденного життя народу в «чудовому» й «богоданому» краї.Сила бахчисарайських правителів упала, руїною й пусткоювидаються будівлі ханської столиці, але рабство, на якому трималасяжорстока беївська влада, не знищене. «Неволя й досіправить в цій країні!» — стверджує поетеса й цим раптовопереадресовує «історичне» звинувачення новим володарямКриму. Хто вони? З усього, що тоді й пізніше Леся Українканаписала про Крим, видно, що мала вона на увазі не тількицарських чиновників і сатрапів, але й тих, що «рвуть, хапають,їдять та шматують» благословенну країну, цебто ділків, які напродажі повітря, сонця й моря роблять бізнес, та ще й тих,котрі грубими грошима, награбованими в трудового люду, платятьза курортні розваги й насолоди.Сильне море! Зберися на силі!Ти потужне, нема тобі впину, —