Літературознавство итиказ

ВАСИЛЬ ЧУМАКВасиля Чумака розстріляли денікінці, коли йому ще й дев’ятнадцятине було. Сталося це в Києві 21 листопада 1919 року.В. Еллан-Блакитний у передмові до першого видання «Червоногозаспіву» (1922) писав: «Заарештували його й закатувалиразом з цілою групою комуністів*. Подробиці смерті сховалимури контррозвідки й білогвардійські офіцери, що творилисуд і розправу». Та суду не було, була тільки розправа. НаЗвіринці, в Києві, у руїнах одного дому, де переховувалисяпідпільники, де тримали вони гектограф і зброю, В. Чумак тайого товариші Г. Костюченко, Г. Михайличенко й К. Ковальовабули захоплені вночі зненацька (очевидно, за доносом конфідента)й тут же — нібито при спробі втекти по дорозі втюрму — повбивані. Посіпаки Денікіна поспішали. Хто знає,може, то були ті самі вбивці, що катували його цілий вересень1919 року за «першої» денікінщини в Л ук’янівській тюрмі. Якещастя, що він мав перед смертю тих кілька днів свободи, колизумів передати друзям свій тюремний щоденник («З а гратами»),ведений з ЗО серпня до 1 жовтня того ж року. Якщо«подробиці смерті» в. Чумака справді пропали, то завдяки томущоденникові збереглися подробиці життя його душі, неймовірні,вражаючі, повчальні подробиці життя великої особистості.Василь Григорович Чумак народився в Ічні на Чернігівщині25 грудня 1900 року. Батьки його були «хліборобами середньоїруки», але цікаво, що вони займалися ще й булочним промислом— готували на продаж різне печиво. Мотив єднання «м о­лота й плуга», можливо, зринув так органічно в поезії В. Ч у­мака тому, що змалку майбутній письменник бачив не тількиселянський, але й гарячий пекарський, міський труд. В. Чумакнавчався в церковнопарафіяльній школі, в Ічнянському училищі,а з 1914 року — в Городнянській гімназії.Писати вірші російською, а потім українською мовою вінпочав десь уже в 12-літньому віці й майже одразу опанувавпоетичну форму з багатьма її тайнощами. Певна річ, є в ньогой з^нівські поезії, але навіть у них відчувається особливийпотяг до словесної й метафоричної вибагливості, до енергійно­*Василь Чумак комуністом не був, про що свідчить його стаття «Революція якджерело» (прим. Д. П.).