12.07.2015 Views

Літературознавство итиказ

Літературознавство итиказ

Літературознавство итиказ

SHOW MORE
SHOW LESS

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

«горду душу». Він визначає своє соціальне походження і вньому бачить головну причину своїх нещасть.Поруч з любовними подає Франко філософські вірші, та вонине сушать, а, навпаки, оживлюють все емоційне розгалуженнятвору. Наприклад, дев’ятнадцятий листок у першомужмутку. Тут висловлена ідея революційної самопожертви, такадорога Франкові, чи не головна ідея всіх його найвидатнішихтворінь: «Де хліб родити має поле, мусить плуг квітки з коріннямрвати».Взагалі, філософська частина «Зів’ялого листя», найменшедосліджена, дає цікавий матеріал для з’ясування світогляднихоснов творчості Франка. Тут знаходимо скрупульозний матеріалістичнийаналіз таких понять, як дух, душа. Бог, вічність і т. п.Бо що ж є Дух той? Сам чоловік йогоСоздав з нічого, в кождій порі й земліДає йому свою подобу,Сам собі пана й тирана творить.Один атом матерії тривкіший за всіх богів світу. Це своєпереконання поет уміє включити в художню напругу всієї драми,в палаюче слово стражденника-мислителя. Але саме тутвиникає протилежний філософський мотив, який навряд чиможна вважати атеїстичним переконанням поета, мотив скаргина несправедливість жорстокої долі щодо безвинної, обдарованоїнайвищими чеснотами людини. Нам знані ці нарікання наТворця світу з поезії Т. Шевченка. Взагалі —з розмов геніальнихпоетів з вищою силою, існування якої вони не заперечували,але й погодитися не могли, з тим, що кара «згори» найчастішепадає на добрих і чесних, а до лютих і підлих неторкається осуд Божий. Створити людину, дати їй душу й розпалитив тій душі вогонь болю, розпуки, розчарування — це,вважає герой ліричної трагедії, яка обертається у філософськутрагедію, «дика фантазія, Лойоли гідна і Торквемади!»Він звертається з хвалебною молитвою до Будди за те, щотой знайшов корінь зла («у серці на дні») і навчив людей знищуватив собі його прорости. Героя захоплює те, що індійськиймесія не затьмарював людські розуми «туманом загробнихідей», а проповідував забуття, нірвану, де може знайти спокій —... те, що в вас плаче,Горить і терпить,Що творить, що знає,Що рветься й летить...Герой хоче заснути в лоні мами-матерії, впасти в «нірванитемний кут». Він не жадає, щоб його свідомість — «болюча

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!