Літературознавство итиказ

землі. Можна без найменшого перебільшення сказати, що ЛеонідЧереватенко першою своєю книжкою віршів серйозно приступивдо будівництва неповторного світу, яким повинна бутийого поезія в майбутньому. Поет, який зумів сказати: «Як тяжконе сплять літаки в нічній гущині світотвору», поет, якийзумів побачити в останках скіфської могили прах своєї праматері,— такий поет має силу творити міфи — живлющі й безсмертніобрази людей нового часу і нового світу. Адже міфологізуватисучасне і майбутнє може тільки той, хто помічає«важке від споминів колосся», хто плід сьогоднішнього днявміє пов’язати з коренями дерева історії, хто стежку до зірокпочинає не від свого порога, а від порога хати свого пращура,який так само тужив за безмірами неба, як і космонавт двадцятогостоліття. Вибагливі форми версифікації, запахуща мова,лаконізм, щемлива простота, а головне — духовна глибинністьі незаштампована думка творів Леоніда Череватенка завоюютьйому як поетові немало прихильників серед читацькогозагалу, а серед поетів —заслужене місце майстра, відкривачанових овидів і можливостей нашого художнього слова.1980