Літературознавство итиказ

ЛЮСЬ я на небо та й думку гадаю» і деякі інші українські шедеври.Чи чули ви, щоб хто-небудь співав ці пісні в перекладах? Ахіба тільки народні пісні ми співаємо в оригіналі? Мені недоводилось чути, щоб в Україні хто-небудь чи при застоллі, чизі сцени, чи на вулиці співав українською мовою «День Победы»на слова Харитонова або «Журавли» на слова Гамзатова(російський переклад Гребнєва).Виходить, переклади робляться, але їх ніхто не співає. Неспіває, мабуть, не лише тому, що близькі мови особливо принаджуютьодна одну й проникають одна в одну піснями своїми,а ще й тому, що ті переклади — словесний смітник, наякому діаманти оригіналів перетворені в крупини товченогоскла. Приклади? Знаменитий приспів з пісні «День Победы»:Этот день Победыпорохом пропах.Это праздникс сединою на висках.Это радостьсо слезами на глазах.День Победы!День Победы!День Победы!Славний день звитягипорохом пропах.Травня святоз сивиною на висках.Світла радістьіз сльозами на очах.День звитяги!День звитяги!День звитяги!У цьому перекладі, ідентичному з ритмічного боку, буквальновсе робить пісню холодною і взагалі затемнює її зміст. Звідкивзялися слова-штампи «славний», «світлий», чому «деньПобеды» обернувся у «свято Травня», яке має інший — першотравневий— настрій і сенс? Нарешті, слово «звитяга»: требаще подумати, чи його архаїчно-піднесений дух не впливаєнегативно на точність передачі сучасного і звичного слова «победа».А слово «виски»? Франко вживав його в значенні«скронь», — мабуть, у такому значенні його можна вживати,але тільки не в пісенному перекладі з російської мови, де звучитьвоно все-таки як патентована калька.Ось одна строфа — може, найважливіша — з пісні «Журавли».Переклад:Летит, летит по небу клин усталый.Летит в тумане на исходе дня,И в том строю есть промежуток малый.Быть может, это место для меня.Летить, летить по небу клин осінній,Летить в тумані, в пізній тишині,І є проміжок в тім строю маленький.Можливо, місце, суджене мені.