Літературознавство итиказ

НАШ СПІВАВТОР - ЧАСХоч який би вершинний твір сучасної української літературими взяли — «Вершники» Ю. Яновського чи «Прапороносці»О. Гончара, «Чуття єдиної родини» П. Тичини чи «Прометея»А. Малишка, «Слово про рідну матір» М. Рильського чи«Зачаровану Десну» О. Довженка, «Любіть Україну» В. Сосюричи «Смерть Шевченка» Г Драча, «Лебедину зграю» В. Землякачи «Диво» П. Загребельного, «Нічні концерти» М. Бажаначи «Заклинання вогню» Б. Олійника, — в кожному вібруєідейний тон, провідний мотив, який виявляє загальнолюдське,благородне світовідчуття.Знаємо — чим ширша ідея твору, чим більше людей можевона захопити й об’єднати, тим більший талант стоїть за тимтвором. Ідея єсть перша, хоч і не єдина, міра мистецького дару.Вона визначає і відзначає геніїв насамперед огромом своїм,тобто загальнолюдською значимістю. Не може бути великиммистецтво, котрому бракує великих ідей, котре мляво й нуднорозмовляє тільки зі своїм народом, не маючи що сказатиіншим націям.Геній Шевченка виявився в тому (певна річ, він має ще безлічінших виявів і знаменувань), що він уперше в світовій літературізаговорив про трагічну долю жінки-рабині й показав нетільки печаль, а й героїзм матері, котра не боїться померти, які син її, на хресті за свободу й справедливість. Це була ініціативна,вселюдська ідея. Геній Достоєвського виявився, міжіншим, і в тому, що він запитав людство: є Бог чи нема Бога,а якщо нема, то хто стане на його місце, надлюдина Раскольниковчи покірний і добрий самаритянин Альоша Карамазов.І той, і той для людськості були б згубними й страшними.Жодна література і, думаю, жодне мистецтво в XX століттіне говорили так пристрасно, так широко й так незвично зісвітом про найважливіші проблеми людського буття, як нашілітература і мистецтво, які базуються не на мріях про дружбународів, а на фактах життя й постійного розвитку народів.Але нині нам треба слухати не похвальби, тим більше непотрібне й шкідливе будь-яке самовихваляння. Хай про це говорятьна інших, передовсім на читацьких та глядацьких, конференціяхі нарадах.А ми повинні задуматися над тим, що хотів би прочитати внаших книжках і наш, і світовий читач, що хотів би побачити