Літературознавство итиказ

трусливість», залишаться внутрішні вороги людини, викоханій виплекані в ній століттями рабства, захланності, експлуатації.Каменярська дорога не має кінця. Ті, що «добровільно взялина себе пута», «раби волі», завжди будуть подібні до людей,які в новому суспільстві почуваються зобов’язаними тяжкопрацювати на тій же дорозі вселюдського прогресу. Вони повиннізнати, що недаремно трудяться, що нове й ще новішежиття по їхній дорозі, прорубаній крізь громаддя граніту,прийде у світ. Верховна сила ідейної переконаності, здатнавести за собою на смертний подвиг «не героїв», а звичайних івільних людей, показана в «Каменярах» з незрівнянною пластикоюй довершеністю. Сам Франко, щасливо названий Каменярем,ім’ям, що найточніше передає зміст і дух усієї йогодіяльності, — трагічний, прометеївський, але найвищою міроюлюдяний і героїчний характер.Певна річ, не всюди ще стоять монументи Франку, де вониповинні б стояти, але найголовніший пам’ятник письменниковібудується вченими й видавцями України з 1976 року. Маюна увазі 50-томне видання його творів, яке, незважаючи надеяку при подібній «будові» неуникненну недосконалість, єколосальним надбанням української і світової культур. Требасхилитися в пошані перед людьми, що зводять п’ятдесятиповерховиймеморіал Франка, бо, хоч вони складають докупиготові конструкції, мусять бути спеціалістами й ревними трудівниками.Одначе хто думає, що вивчення життя, окремихжанрів чи окремих творів Франка доведено до певних недалекихвід остаточності біографічних і теоретичних висновків, тойпомиляється.Поки що —знята пінка (та й то не всюди) з океанічного, щегарячого котла його животворящої спадщини. Франкове слово— це океан і, як сказав би Тичина, «океан повен». Згадане50-томне видання творів Франка дасть нарешті уявлення проширочінь того океану. А про глибину, про скарби, про перлиниміріадами розсипаних думок, про емоційні вибухи й спадихвиль, що залітають на береги не для того, щоб збити з ніг, адля того, щоб умити людину від бруду, про спільні внутрішнітечії й зовнішні притоки, що той оточений, але не замкнутийукраїнським суходолом океан має з безмежними світовимистихіями духовної культури, про те, яку роль відіграє сьогоднів збереженні чистого морального повітря нашої землі й планетийого подих, — про все це знаємо порівняно мало. Плавають потому океану дослідники, проглядають з палуби верхні пласти,вивчають окремі райони, тримаючись кожен свого, спеціальновибраного квадрата, але мало хто дістається дна, мало хто зав­