Літературознавство итиказ

виголошений. Малишко витягнув з другої кишені інший тексті зачитав його. Я їхав з ним з похорону в одному автомобілі.Він розповідав мені, як перехитрував секретаря ЦК К П УА. Скабу. Поет мав веселий настрій, хоч ми поверталися ізкладовища і підстав для веселощів не було.Малишко мав дві кишені для двох різних виступів, але жсерце мав одне. Ми вірили тому серцю й знали, як воно страждаєвід скованості і як відкривається при кожній нагоді, колиможна було сказати бодай трохи наболілої правди. Малишкописав у тезах свого виступу на партзборах, що відбулися вжепісля того, як Кагановича вивели з членів президії політбюроЦК КПРС, те ж саме, що він говорив ще тоді, коли Кагановичбув на кремлівській вершині: «Із тих могил, які виросли поволі Кагановича, може сказати своє слово Микола Куліш, іМикола Скрипник, і Влас Якович Чубар, і десятки, і сотніукраїнських інтелігентів тоді розстріляних і знищених; вони ісьогодні промовляють: «за що ти нас розстріляв?» Малишкодобре знав трагедію винищуваної голодоморами і розстріламиукраїнської нації, недаремно він так горнувся до Остапа Вишніта Максима Рильського, які чудом були врятовані від сталінськоїлюдовбивчої машини, до Олександра Довженка, який таксамо, як Андрій Самійлович, відкривав час од часу своєсправжнє обличчя українського патріота.Малишко виступав з нищівною критикою Молотова, Кагановича,Маленкова. Поет знав, що ці сподвижники Сталіна єлише знаряддям системи, яких він громив нібито від імені благородноїсутності тієї ж системи, але всі, хто слухав його, розуміли,що йдеться саме про корінну суть сталінізму як помноженогостократ царського самодержавства, метою якого булознищення української нації і всіх неросійських народів, перетвореннячервоної російської імперії на один народ, з однієюмовою, лиш з однією метою — підкорити світ Москві. Хібаможе забутися його промова на відкритих партійних зборахпісля XX з’їзду КПРС, коли він назвав члена політбюро Кагановича,який лаштувався у вожді українського народу, ворогомі нищителем української культури, а міністра фінансівС РС Р Звєрєва — звірюкою, здирщиком, який із російсько-царськоюжадібністю обкладав податками кожну вишеньку в українськомусаду!Ніколи не забудеться літературний вечір у Львові, коли миз Малишком супроводжували латвійських письменників, якігостювали в Україні. Це було в другій половині 60-х років,коли Малишків поетичний дар набирав філософського забарвлення,здавалося, переходив з вулканічного стану в стан