Літературознавство итиказ

вості до українського народу. їм потрібні знання і правда пронаш народ, потрібна не показна, лицемірна поведінка політиківУкраїни, які намагаються підігравати російськомовній аудиторіїчи громаді, а їхня національна гідність, яка викликає у всіхлюдей пошану.Зовсім недавно сенат США схвалив законодавчу поправку,яка оголошує англійську мову державною мовою Америки. Уній вказано: «Жодна особа не має права і не може претендуватина те, щоб уряд США чи будь-який його офіційний представникдіяв, спілкувався, надавав або забезпечував послугиабо матеріали будь-якою іншою мовою, крім англійської». Ценадто жорсткий документ, але він засвідчує, що мовна розбіжністьміж громадянами навіть для такої могутньої держави, якСША, є предметом занепокоєння і тривоги. А для нас найбільшоюнебезпекою є саме друга державна мова, що загрожує намцілковитою русифікацією, як це сталося після її запровадженняв Білорусії, або ще гірше — розколом держави, як це сталосяз Молдовою.VНа одне з найтяжчих для вирішення в сучасній Україні питань— питання про об’єднання християнських конфесій істворення однієї помісної церкви як основи консолідації українськогонароду — Франко не міг дати і не дає прямої відповіді.Але в статті «Воскресеніє чи погребеніє» (1883), виступаючипроти фанатичних проповідників та організаторів наступукатолицизму на уніатську Галичину, орден так званихзмартвихвстанців, Франко формулює настанову, яку при вирішенніцієї складної проблеми слід враховувати й тепер.Він пише: «Прийнявши латинський обряд... русини мусилиби сейчас між собою та своїми православними братами на Буковиніі Україні побачити «неперебутну пропасть», мусили бипочутися «вівцею без стада», фрагментом національним безопори й будучини. Католицизм... жадав би від русинів і відреченнявід руської національної історії з її «гайдамацькими ісхизматицькими» героями, і від руського письма... і від руськихсвят, а хто знає, може, і від руської мови, тої самої мови,котрою говорить 17 мільйонів схизматиків-українців». Стежмоза цим текстом, де названо найголовніші чинники єдності нації:історія, свята, письмо, мова. Прийнятий русинами католицькийобряд неминуче мав стати клином і «вбитися в живетіло нашого народу... відділити нас від наших братів за Збручем,з котрими зв’язі духової народності ми під загрозою ціл­