Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

У «реабілітаційні» 1960-ті вистава «Пошились у дурні»
посіла почесне місце в історії українського театру як приклад
неординарного режисерського рішення драматургічної
класики. Спектакль Ф. Лопатинського на кону «Березоля»
поклав початок сценічним інтерпретаціям класичного водевілю
М. Кропивницького у післяреволюційному українському
театрі.
Г. КАЙЗЕР «ГАЗ»
Мистецьке об’єднання «Березіль» (1923)
Бібліографія:
1. Мар’яненко І. Минуле українського театру. — К., 1953.
2. Кропивницький Марко Лукич: 3б. статей, спогадів і матеріалів.
— К., 1955.
3. Єрмакова Н. До питання про авангард і традиції у творчому
досвіді // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої
науки. — 2008. — Вип. 1 (10). — С. 174–180.
4. Гринишина М. Театр української драматургії (Сучасна
та класична українська п’єса на сценах театрів у 1930-х рр.). — К.,
2006.
М. ГРИНИШИНА
Історія українського сценічного експресіонізму почалася
з постановки Л. Курбасом «Газу» Г. Кайзера у Першій
майстерні Мистецького Об’єднання «Березіль» 1 . Із МОБом
режисер пов’язував прискорення розбудови національного
театру, інтегрування в європейський культурний простір.
Більше як 250 осіб під його орудою працювали в численних
станціях і комісіях над вдосконаленням фахової майстерності,
помітно збагативши творчий арсенал чималим естетичним
досвідом. Особливо потужно опановували експресіонізм
та конструктивізм, про що засвідчила постановка
«Газу» — вочевидь найяскравіший зразок такого роду.
Експресіоністична культура привернула увагу Л. Курбаса
ще за часів Молодого театру, вплинувши на постановку
«Едіпа-царя» Софокла (1918), «Шевченківської вистави»
(1919), «Гайдамаків» Т. Шевченка (1920). Але режисер цим
не обмежився і спробував викласти своє розуміння феномену
експресіонізму в статті «Нова німецька драма».
У 1920 рр. цей напрямок для Л. Курбаса вже був іманентною
частиною української авангардної культури. Тому роботу
над «Газом» він починає з перекладу п’єси Г. Кайзера
та підготовки її до друку в журналі українських футуристів
«Кермо» 2 . Ця подія мала започаткувати публікацію цілої серії
творів німецьких експресіоністів. Л. Курбас не полишив
1
Мистецьке Об’єднання «Березіль» (МОБ) працювало в Києві
з весни 1922 до весни 1926 р., доки в статусі державного театру під
назвою «Березіль» не переїхало до тодішньої столиці Харкова.
2
У деяких джерелах автором перекладу, використаного
МОБом, називають В. Черняхівську.
наталя єрмакова Г. КАЙЗЕР «ГАЗ»
215