Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Леся Українка «Камінний господар». Театр М. Садовського, 1914.
Командор — М. Садовський, Донна Анна — М. Малиш-Федорець, Долорес — Є. Хуторна
Леся Українка «Камінний господар». Театр М. Садовського, 1914.
Командор — М. Садовський, Дон Жуан — І. Мар’яненко
та «всіляким «побутовизмом» 4 . Між тим, як видно з тогочасних рецензійних
відгуків, у спектаклі за п’єсою Лесі Українки вистачатиме «колориту» й «побуту»,
щоправда, з іспанського середньовіччя, а «романтика» ніколи не була чужою
рідній українській драматургії, яка складала підвалину репертуару театру
М. Садовського. Точнішим виявився В. Василько, стверджуючи, що актори театру
були недостатньо підготовлені до « відтворення саме такого середовища,
таких характерів, таких переживань, які змалювала письменниця. Актори мали
створити образи світової драматургії, які вимагали від них зовсім нової психотехніки,
незвичної манери гри» 5 .
Як відомо, кошти на виставу були знайдені у заможних меценатів, відтак, театр
зміг належним чином упорядкувати обставу дії. Принагідно завважимо, що
гроші, напевно далися легко, адже перша вдала спроба у групи акторів породи-
4
Дейч А. По ступеням времени: Воспоминания и статьи. — К., 1988. — С. 96.
5
Василько В. Микола Садовський та його театр. — К., 1962. — С. 85.
ла бажання заснувати в Києві інший театр «на громадських засадах, залучивши
до цієї справи різні кооперативні об’єднання та окремих грошовитих громадянмеценатів»
6 .
«Такої вистави ще не бачив український театр, — зазначала Л. Старицька-
Черняхівська у післяпрем’єрній рецензії на спектакль, вміщеній в газеті «Рада».
— Чудові декорації, костюми і деталі, вірні до найменших дрібниць тої епохи,
переносили глядача в далекий край. Коли ж завіса піднялася і глядачі побачили
весь палаючий вікнами будинок іспанського гранда — ілюзія була повна. Під темним
небом іспанської ночі горіло все вогнями, тремтіло потаємною жагою
З-за освітлених вікон пливли згуки іспанських танців, чувся сміх, жарти і дратуюче
цокання кастаньєтів. Весела, безжурна юрба гостей збігала з сходів високої
веранди, зникала в солодкій темряві садка, знов розпливалась перед очима,
блискуча, мінлива, як легкий жарт. А на фоні цієї іспанської ночі відбувалася
6
Коваленко П. Шляхи на сцену. — К., 1964. — С. 90.
розділ перший УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР 1900-х НА ШЛЯХАХ ОНОВЛЕННЯ ПАРАДИГМИ «ПСИХОЛОГІЧНОГО РЕАЛІЗМУ»
82
марина гринишина ЛЕСЯ УКРАЇНКА «КАМІННИЙ ГОСПОДАР»
83