Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Музичний супровід вистави (В. Борисов) створює делікатно-ненав’язливий
фон із популярних мелодій радянської епохи — тут і фокстроти, і джаз, і енергійні,
дзвінкі піонерські пісні.
Натуралістично відтворивши побутово-речове середовище, В. Малахов, зрозуміло,
не залишив без змін і гротескову, гіперболізовано-карикатурну систему
«масок» п’єси. Він ретельно видалив із «генної» структури твору М. Куліша
домінантні впливи театру Ж.-Б. Мольєра та театральної естетики Л. Курбаса.
Відповідно до цих змін було обрано спосіб акторського існування у традиціях
психологічного театру. Більш того, В. Малахов досить несподівано «укрупнив»
другорядні сюжетні лінії й образи окремих персонажів, які додали цілком нових
обертонів та смислів заявленому «сімейному конфлікту».
Заголовний герой у виконанні С. Бойка — замріяний і тихий чолов’яга. Відведені
йому природою непохитність, затятість, принциповість він витрачає на емоційнобурхливі
суперечки із сином Мокою (І. Волков), щоправда, без видимого результату.
Мина — С. Бойко — стриманий, вдатний до сентиментальних, розчуленоліричних
оповідок, схильний до самонавіювань, що народжуються з його потаємних
страхів і давніх образ. А. Пархоменко, навпаки, зображує Мазайла енергійним,
по-дитячому впертим, сором’язливо-рішучим. Проте вихідна образу залишається
спільною для обох акторів: зміна прізвища для Мазайла — це не лише спроба позбутися
комплексу меншовартості й асимілюватися з «керівною» російською нацією,
а ще й спосіб подбати про власну родину, так би мовити, «про запас», забезпечивши
її більш-менш стабільне майбутнє (двічі за виставу звучить монолог
Мазайла, де він нарікає на свої життєві негаразди, звинувачуючи в них, звичайно
ж, прізвище). Тому й упертість Мокія, який опирається зміні прізвища, Мазайло
сприймає як відмову від його батьківської турботи, що спричиняє трагічний розкол
у сім’ї. До того ж, головний «орган» цього Мини не розум, а серце, провідну
функцію якого — вміння передчувати — навіть винесено у назву вистави.
У четвертій дії В. Малахов уводить додаткову сцену «від себе» з метою розставити
всі крапки над «і», тобто в межах вистави висвітлити можливий фінал
заявленого конфлікту. Одночасно режисерові вдається встановити нерозривний
логічний зв’язок між національною та родинною темами вистави як макро- та мікрорівнями
проблеми втрати самості. Витоки цього епізоду слід шукати безпосередньо
у п’єсі, точніше у мареннях Мазайла (фінал третьої дії), якому серед інших
родичів — козаків і селян — із минулого, привиділася «невідома постать з телефоном
23 , на аеромоторі, під № 31–51», що закликала пращурів обміняти «свої
М. Куліш «Мина Мазайло». Київський академічний драматичний театр на Подолі, 2006.
Мокій — І. Волков, Уля — О. Свирська (ліворуч). Мина Мазайло — С. Бойко (праворуч)
прізвища на принципові числа у всесвітній номерній системі» 24 .
Починається фантасмагорична сцена з того, що Мазайлиха (Т. Плашенко) і Рина
(М. Рудковська), бажаючи підбадьорити Мазайла, в якого не на жарт розболілося
хворе серце, із щирим захопленням перераховують альтернативи, що напевно ж відкриються
у майбутньому перед власником нового прізвища (тут текст М. Куліша
замінили, однак дописали за контурами авторової думки про сходження Мазайла
вгору соціальною драбиною). Отже, дружина і дочка мріють вголос про переїзд
до Москви, про запрошення на обід до Кремля, про урядові нагороди, про секретні
наради й особисту секретарку Мазайла, про відрядження до Китаю, про доповідь
на Політбюро, про захист дисертації, про табличку на дверях кабінету і врешті — про
скромний мавзолей із золотою тиснявою трьох заповітних складів «Ма-зє-нін».
вали письменницький будинок «Слово». І чи треба казати, що пізніше на допитах слідчі
дослівно цитували телефонні розмови його мешканців…
24
Куліш М. Мина Мазайло // Куліш М. Твори: В 2 т. — Т. 2. — С. 150.
розділ другий УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР 1910–1930-х: ВІД ІНТЕНЦІЙ МОДЕРНУ ДО УТВЕРДЖЕННЯ «СОЦІАЛІСТИЧНОГО РЕАЛІЗМУ»
370
23
Не можу не зауважити, що згадка про телефон така ж принципова для автора, як і
особовий номер. Йдеться не про «предмет розкоші», а про ще один спосіб контролю над
людьми. За спогадами сина Куліша, у Харкові у мінімальні терміни повністю телефонізунаталя
єрмакова, ірина чужинова М. КУЛІШ «МИНА МАЗАЙЛО»
371