Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва
Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва
Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
створення відповідних умов для розгортання масових сцен,<br />
приміром, про застосування поворотного кола. Це не лишили<br />
без уваги рецензенти: «Ми можемо лише коротко вказати,<br />
що вдале умовно-реалістичне оформлення (художник<br />
М. Маткович) дало постановнику можливість чудово розпланувати<br />
всю громіздку дію п’єси, дати ряд зовні виграшних<br />
та внутрішньо виправданих мізансцен, виключно яскраво<br />
показати військові дії, підкреслити ліричні, драматичні,<br />
комічні моменти спектак лю», — відзначав рецензент 27 .<br />
Трагічний фінал спектаклю був «запрограмований» від<br />
самого початку. Драматург «змушений був убити» свого<br />
героя, оскільки йому не знайшлося місця ані серед чужих,<br />
ані серед своїх. В. Вільнер за згодою автора скорегував фінал:<br />
«слабовільного полоненого» кохання Зіновія вбивав<br />
під яблунями його рідний брат Сатана (Й. Маяк). Тема політично<br />
вмотивованого братовбивства наприкінці 1920-х стає<br />
популярною в мистецтві, чимало драматургів та режисерів<br />
виправдовували «синдром Каїна» вимогами революційного<br />
часу. Проте В. Вільнер, як й І. Дніпровський, симпатизував<br />
благородному, інтелігентному Зіновію, протиставляючи<br />
його Сатані — «сталевому» та «непохитному» більшовику,<br />
який не знає сумнівів 28 . Можливо, саме у цій позиції обох<br />
митців слід шукати джерела незаангажованого владою,<br />
справді гуманістичного бачення подій громадянської війни<br />
у поодиноких виставах радянського театру 1920-х, серед<br />
яких був «Яблуневий полон» Одеської держдрами!<br />
А. БІЛИК<br />
І. БАБЕЛЬ «ЗАХІД»<br />
Одеська держдрама (1927)<br />
Навесні 1927 р. І. Бабель відвідав Одесу і виступив у літературному<br />
клубі із читанням своєї першої п’єси «Захід». «Клуб переповнений,<br />
були всі, хто тільки був причетний до літератури<br />
чи <strong>мистецтва</strong> На другий день почалася «творча бійка» за<br />
право постановки п’єси», — писав присутній на зустрічі з письменником<br />
В. Василько 1 . Втім, якщо одеська режисура та актори<br />
з великим ентузіазмом поставилися до дебюту І. Бабеля<br />
у драматургії, то думка театральної критики була стриманішою:<br />
«Захід» ніби у деяких відношеннях хибує на сценічні<br />
недоліки. У ньому немає стрункої, міцної фабули, яка б послідовно<br />
розвивалася, він надто епізодичний, непевний та неясний<br />
за внутрішнім змістом. Бабель — романтик та лірик тут<br />
дуже часто бере гору над Бабелем-реалістом, ясним і точним<br />
відтворювачем життя», — писав зосібно Є. Геніс 2 .<br />
Одесити мали можливість розширити діапазон знайомства<br />
із бабелівськими персонажами — у 1926 р. на місцевій<br />
кінофабриці був знятий фільм «Беня Крик» за оригінальним<br />
сценарієм письменника (глядач побачить його<br />
наступного року). За первісним задумом дирекції ВУФКУ<br />
постановником мав стати С. Ейзенштейн, для якого, власне,<br />
І. Бабель написав кіноповість. Однак, через деякі обставини<br />
автор «Броненосця «Потьомкіна» не зміг приступити<br />
27<br />
М. [Бертенсон М.] «Яблуневый полон» в держдраме…<br />
28<br />
«Яблуневый полон» в «плену» у комсомольцев…<br />
1<br />
Василько В. С. Театру віддане життя. — С. 270. У спогадах<br />
В. Василько помилково відсуває читання І. Бабелем «Закату»<br />
з квітня на осінь 1927 р., хоча відносно реалій самої вистави пам’ять<br />
жодного разу йому не зрадила.<br />
2<br />
Альцест [Евг. Генис]. На вечере И. Бабеля // Вечерние известия.<br />
— 1927. — 2 апр.<br />
анатолій баканурський І. БАБЕЛЬ «ЗАХІД»<br />
333
Change language