Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

фестивалі «Балтійський дім». Думки критичного загалу стосовно вистави розділилися
на дві кількісно нерівноцінні частини. Одна — більша, категорично не погоджуючись
із задумом А. Жолдака, спектакль не сприйняла: «Що таке справжній
театр, чеховська атмосфера, туга за кращим життям, стає ясним не за три години,
а за три хвилини», — писав зосібно І. Сухих і додавав: «Якби Жолдак поставив
«Офіцерів», «Випадковий вальс» або ж телефонну книгу, здивувань було б менше»
21 . Друга — значно менша — поставилася до «франківських» «Трьох сестер»
як до мистецького артефакту, старанно умотивовуючи при цьому підхід режисера
до чеховської історії. Мабуть, найбільше аргументів на його користь виклала
Н. Корнієнко у монографічному дослідженні «Український театр у переддень третього
тисячоліття. Пошук». Авторка не лише визнала спектакль А. Жолдака одним
з яскравих прикладів застосування у сучасному театрі методики «трансформації
фундаментальних складових класичного тексту», поставила «франківські» «Три
сестри» у контекст інших радикальних переінакшень цього чеховського твору (зазначені
вистави Е. Некрошюса у рамках мистецького фестивалю LIFE та С. Хольма
у стокгольмському «Драматен», проте чомусь не згадано постановку Ю. Любимова
у Московському театрі драми і комедії на Таганці, також приклади вистав радянського
театру 1970 — початку 1980-х рр., зокрема ті, що їх навів В. Берьозкін у праці
«Художник в театре Чехова» 22 ), а й обумовила вкрай деструктивний підхід режисера
до класичного тексту об’єктивно-історичними обставинами 23 .
За Н. Корнієнко, нові мотивації класичних текстів «нагромаджуються протягом
століть», а часи, коли ця проблема набуває актуальності, настають з історичною
невідворотністю 24 . На нашу думку, загальновідомий сюжет кожного разу
набуває нового вигляду за чиєюсь конкретною волею, відображаючи лишень
прагнення автора чергової «перелицьовки», а періоди, коли таких переінакшень
більшає, — це історичні відтинки, позначені культурною прострацією, коли насиченість
творчими ініціативами, на жаль, не означає наявності мистецьких феноменів,
таких, яким на межі ХІХ–ХХ століть була драматургія А. Чехова. Також
не переконує наступне твердження дослідниці, нібито становлення нових форм
«класичної культури» відбувається завдяки підйому в «елітарні контексти» фактів
та прийомів маскульту 25 . Насправді, діалог на рівних між цими шарами не-
21
Сухих И. «Три сестры». Режиссер А. Жолдак. Киевский украинский драматический
театр им. И. Франко // Чеховский вестник. — 1997. — № 5. — С. 86–87.
22
Березкин В. Художник в театре Чехова. — М., 1987. — С. 41–42.
23
Корнієнко Н. Український театр у переддень третього тисячоліття. Пошук. —
С. 120–121.
24
Там само. — С. 120.
25
Там само. — С. 121.
А. Чехов «Три сестри». Національний український драматичний театр ім. І. Франка, 1997.
Сцена з вистави
можливий, а єдиною формою комунікації між ними стає та, де маскульт прикидається
справжнім мистецтвом. Між іншим, «франківські» «Три сестри» — один
із найяскравіших доказів останнього умовиводу.
Чехознавці давно вказали на таку ознаку драматургічних текстів А. Чехова,
як протетичність та футуристичність. Його герої постійно прагнуть зазирнути
за завісу часу, побачити нове, можливо, краще буття. Віра допомагає їм впоратися
з їхнім теперішнім життям, нестерпним у його негараздах, безбарвності,
тужливій провінційності. Таким чином, А. Чехов ніби сам провокує постановника,
заохочує його до переносу сюжету у майбутній час. Однак, при цьому авторова
прозорливість є розумною, вона сягає мінімум століття, а то й тисячоліття.
Водночас мрія на відстані витягнутої руки (про «Москву», про «Париж»,
про «нові форми», про «небо в алмазах» тощо) становить одну із зон комічного
у його п’єсах. Мабуть, ці думки передовсім заважали сприйняти рішення
А. Жолдака перенести дію «Трьох сестер» на третину століття вперед і силоміць
втиснути у військово-арештантський світ радянських тридцятих — сорокових.
розділ третій УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР 1940–1980-х: ВІД УТВЕРДЖЕННЯ ДО КРИЗИ «СОЦІАЛІСТИЧНОГО РЕАЛІЗМУ»
576
марина гринишина, анна липківська А. ЧЕХОВ «ТРИ СЕСТРИ»
577