Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва
Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва
Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
М. Лермонтов «Маскарад». Севастопольський російський драматичний театр ім. А. Луначарського, 2000.<br />
Сцена з вистави<br />
М. Лермонтов «Маскарад». Севастопольський російський драматичний театр ім. А. Луначарського, 2000.<br />
Сцена з вистави<br />
на внутрішньому конфлікті, спричиненому крахом ідеалізму 1 . Другий — в екранізації<br />
С. Герасимова (1940) — поставав спустошеним інтелектуалом, який врешті<br />
скочується в прірву божевілля. Натомість тема любові до Ніни для цих виконавців<br />
не була домінуючою.<br />
Інша справа — вистава В. Магара. Кохання постає в ній одним із головних<br />
«резонаторів» образу Арбеніна, на чому постановник наполягає в тому числі<br />
й через візуальні знаки. Виразність пластичного, вербального, емоційного «переживання»<br />
Б. Черкесовим простору, здатність жестом, рухом, звуком його «охопити»<br />
— все це є акторським виразом певного режисерського бачення. В. Магар<br />
і художник Б. Бланк пропонують і виконавцеві, і глядачам асоціювати масштаб<br />
любовного шалу з розмірами колосального простору сцени, коли пропорції мук<br />
і страждань прямо залежать від обширу місця дії. Масштаб особистості візуаль-<br />
1<br />
Див.: Золотухин В. Ю. Юрьев и В. Мейерхольд: «Маскарад» // Вопросы театра. —<br />
2008. — № 1/2. — С. 226–261.<br />
но унаочнюється масштабом середовища, його епічним розмахом, чорним кольором,<br />
інтенсивністю світла. «Оптика простору», сказати б, фокусує постать героя<br />
як фігуру трагічну й масштабну.<br />
За схожим принципом відбувається й позначання світу Ніни — тендітної й дещо<br />
холодної героїні В. Єршової, чия стримана пластика, вишукана грація, природність<br />
і чистота викликають низку зорових асоціацій, і дістає у виставі В. Магара<br />
винахідливий, образно точний відповідник — картину зимової ковзанки. Плавні<br />
й водночас стрімкі рухи героїні, динаміка без метушні, балетна грація поз і жестів<br />
влучно відтворюють її внутрішній світ. Ніна у цій виставі асоціюється із чорним<br />
оксамитом ночі зимової імперської столиці, на яку падає чистий, білий сніг.<br />
Загибель героїні у виставі В. Магара викликає ланцюгову реакцію змін у цілому<br />
світі. З нього насамперед зникає звук, потім згортає свою присутність світло (люстри<br />
спущено додолу і вкрито білим саваном). Припиняється не лише життя світ ла<br />
— навіть його віддзеркаленого сяяння: блискучі поверхні гігантських трюмо обабіч<br />
порталу закривають траурними запонами, і вони, наче, перестають існувати.<br />
розділ четвертий УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР 1990–2000-х: У ПОШУКАХ СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ<br />
898<br />
наталя єрмакова М. ЛЕРМОНТОВ «МАСКАРАД АБО ЗМОВА МАСОК»<br />
899