Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва
Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва
Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
Похоронний обряд у виставі закінчувався поминальним<br />
ритуалом. Після шуму і гамору наставала тиша. Всюди засвічувалися<br />
свічки. Роздавали гроші зі словами: «Прийміть<br />
за Паращину душу». Присутні клякали, а запалені свічки<br />
окреслювали графічно вибудовану і в той же час дуже природну<br />
мізансцену.<br />
Четверта, весільна, дія замикала коло гуцульського буття<br />
«Се вже знов інша краса — повна радості, блиску і молодості,<br />
— підтверджував Корнилій Заклинський. — адже<br />
зачинається нове життя, новий союз! І співи дружок, і обсипання<br />
пшеницею, і обходження довкола стола, і весільне<br />
«гевканє» з пістолетів — яке те все гучне, красне та рідне» 2 .<br />
Вистава «Гуцульський рік» якнайкраще доводила, що<br />
«Гуцульський театр», який відтворював життя і побут українських<br />
гірян, в суті своїй не був побутовим театром. Його<br />
мистецтво долало побут у бутті, оперувало не прозаїчними,<br />
а образно-поетичним структурами, витвореними народним<br />
світосприйняттям.<br />
Бібліографія:<br />
1. Волицька І. Театральна юність Леся Курбаса (Проблема<br />
формування творчої особистості). — Львів, 1995.<br />
2. Іванчук О. З нагоди вистав Гуцульського театру в Косові //<br />
Діло. — 1911. — № 269.<br />
3. Чарнецький С. Гуцульський театр // Неділя. — 1912. —<br />
№ 21.<br />
І. ВОЛИЦЬКА<br />
ЛЕСЯ УКРАЇНКА «КАМІННИЙ ГОСПОДАР»<br />
Театр М. Садовського (1914)<br />
Київський театр російської драми (1939)<br />
Львівський академічний український драматичний театр<br />
ім. М. Заньковецької (1971)<br />
Київський академічний український драматичний театр<br />
ім. І. Франка (1988)<br />
1912 р. в українській культурі сталася безпрецедентна подія:<br />
традиційна тема світової літератури отримала цілком<br />
оригінальне трактування у драматичній поемі Лесі Українки<br />
«Камінний господар». Однак, якщо для тогочасної української<br />
літератури вона знаменувала собою появу «власного,<br />
неперекладеного» варіанту всесвітньо відомої легенди про<br />
Дон Жуана, ще й написаного жінкою 1 , то для Лесі Українки<br />
це був перший драматичний твір, в якому формотворча<br />
система «інтелектуальної» драми справдилась у своїх переважних<br />
рисах. Поетеса сама вважала «Камінного господаря»<br />
«першою справжньою д р а м о ю з-під мого пера,<br />
об’єктивною, сконцентрованою, не затопленою лірикою,<br />
зовсім новою супроти моєї звичайної манери» 2 .<br />
Зрозуміло, що драматичний твір такого ґатунку тогочасна<br />
театральна спільнота зажадала побачити на кону<br />
найпередовішого українського театру тих часів — першого<br />
стаціонарного театру М. Садовського. Проте його очільник<br />
погодився хіба що зіграти роль Командора у виставі за<br />
«Камінним господарем», натомість відмовився бути постановником<br />
через «брак коштів на оформлення та костюми» 3 .<br />
Через багато років О. Дейч спробував пояснити вагання<br />
М. Садовського тим, що «романтико-філософський»<br />
твір Лесі Українки принципово відрізнявся від звичних для<br />
цього театру п’єс із «народним українським колоритом»<br />
1<br />
Українка Леся. Про літературу. — К., 1955. — С. 289.<br />
2<br />
Там само.<br />
3<br />
Мар’яненко І. Минуле українського театру. — К., 1953. —<br />
2<br />
К. З. [Заклинський К.]. Гуцульський театр…<br />
С. 213.<br />
марина гринишина ЛЕСЯ УКРАЇНКА «КАМІННИЙ ГОСПОДАР»<br />
81
Change language