Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Перед Й. Гірняком — відомим актором театру «Березіль» Леся Курбаса — постало
складне завдання створення ансамблевої вистави. Згодом він зізнається, що
не досяг бажаної цілісності. Хоча рецензенти вказували на точно вибудувані акценти
та мікроконфлікти. Протистояння Гамлет — Клавдій було у виставі найвиразнішим.
Про це свідчить і рецензент: «Найбільшим контрастом і голов ним противником
Гамлета є король Клявдій. Цю відповідальну ролю грав артист Б. Паздрій» 8 .
У трактуванні Б. Паздрія — актора із чималим сценічним досвідом та соратника
В. Блавацького ще від початків діяльності театру «Заграва» — концепція ролі була
діалектично поглиблена: « зробив з короля не тільки падлюку, пияка і низького
злочинця, але й людину сильної волі, яка знає, чого хоче і вміє панувати» 9 .
В. Левицька у ролі Гертруди стала адвокатом свого образу: з одного боку, її
героїня була несвідомою свого злочину, з іншого — жіноча принадність робила її
мимовільною жертвою чоловічих бажань Клавдія. Цілком прозорий, романтичний
образ юної Офелії створила актриса Є. Шашаровська. Полоній — Й. Гірняк
підкреслив батьківську доброту й мудрість щодо своїх дітей та комедійноблазенську
природу Полонія-канцлера.
Попри загально-піднесений тон рецензій та відгуків, попри переповнені зали
та безсумнівний успіх у глядача, існували й неоднозначні оцінки вистави.
Зокрема, сам Й. Гірняк не вважав її вдалою, А. Любченкові у його щоденнику
взагалі належать критичні, негативні думки з її приводу 10 . Їх спричинили насамперед
розбіжність поміж мистецьким рівнем гри В. Блавацького та решти
акторського ансамблю. Очевидно, свою роль зіграло й традиційне декораційне
оформлення, і компромісне музичне вирішення (використано музику М. Лисенка
у сцені божевілля Офелії, автором музичного оформлення цілої вистави на афіші
зазначено головного диригента театру Льва Туркевича).
Втім, попри поодинокі критичні відгуки співвітчизників, вистава отримала
схвальні оцінки німецької преси, українського «Гамлета» введено до контексту тогочасних
європейських сценічних прочитань як одну з кращих мистецьких робіт.
Львівський «Гамлет» справді прогностично змоделював майбутнє його виконавців:
опинившись навесні 1944 р. перед вибором, значна частина з них (зокрема,
В. Блавацький, Й. Гірняк, В. Левицька, Б. Паздрій) емігрувала і вже ніколи не повернулася
на Батьківщину. Ті ж, хто залишилися у Львові (зокрема М. Рудницький,
І. Лісненко, Я. Геляс) під загрозою репресій змушені були мовчати про своє минуле.
Пам’ять про національну прем’єру на півстоліття було викреслено з істо-
8
Німчук І. Великий день українського театру у Львові // Краківські вісті. — 1943. —
26 вер. — С. 3–4.
9
Там само.
10
Любченко А. Щоденник. — Львів; Нью-Йорк, 1999.
рії українського театру. Першими, хто
в друковано му слові повернув її з не -
буття, були О. Паламарчук, В. Гай дабура,
С. Шаш ко.
Тож історичне значення національної
прем’єри «Гамлета» у Львівському
оперному театрі 1943 р. полягає насамперед
у тому, що, переборюючи найскладніші
життєві обставини, українські
митці змогли реалізувати творчу
мрію кількох попередніх поколінь
своїх співвітчизників, гідно вписати
український театр у контекст світової
шекспіріани. Цю прем’єру можна
вважати своєрідною кульмінацією діяльності
Львівського оперного театру
у період Другої світової війни, адже
в ній було сконденсовано здатність колективу
до освоєння вершинних творів
світової драматургії, уміння говорити
із глядачем про найгостріші проблеми
сьогодення, бажання утвердити національний
театр як театр європейської,
самостійної, повноцінної нації.
В. Шекспір «Гамлет».
Львівський оперний театр, 1943.
Гамлет — В. Блавацький (малюнок С. Грузберга)
Бібліографія:
1. Ажнюк М. Доля українських перекладів «Гамлета»: Григорій Кочур і український
переклад // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., Київ — Ірпінь, 27–29 жовтня 2003 р.
— К., 2003. — С. 203–206.
2. Антонюк Н. Українське культурне життя в «Генеральній губернії» (1939–1944 рр.):
За матеріалами періодичної преси. — Львів, 1997.
3. Ваніна І. Українська шекспіріана: До історії втілення п’єс Шекспіра на українській
сцені. — К., 1964.
4. Гарбузюк М. Множинність історичних контекстів національної прапрем’єри
«Гамлета» на сцені Львівського оперного театру 1943 р. // Вісник Львівського університету
ім. Івана Франка. Сер. мистецтвознавство. — Львів, 2001. — Т. 1. — С. 71–78.
5. Гординський В. Видатний акторський профіль В. Блавацького (до 50-ліття першої
постановки «Гамлета» на українській сцені і до 40-ліття смерті В. Блавацького // Свобода.
— 1993. — № 6. — С. 1–2.
розділ третій УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР 1940–1980-х: ВІД УТВЕРДЖЕННЯ ДО КРИЗИ «СОЦІАЛІСТИЧНОГО РЕАЛІЗМУ»
548
майя гарбузюк, наталія владимирова В. ШЕКСПІР «ГАМЛЕТ»
549