Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

куркуль, ватажок тих куркулів, що їх тепер ліквідують як клас. У нього
обличчя біблійного Мойсея, довга сива борода, величні рухи, трагізм в голосі.
Він басить, відчуває, що його клас вмирає і в своїх речитативах-ієреміядах підноситься
до пророка » 28 ; його спільники-куркулі й серед них — найлютіший,
найзавзятіший ворог соціалізму Півень (Д. Мілютенко), які поводяться гідно
в сцені сходин, проте в епізоді заручин впадають у п’яний чад, б’ються в параної,
волають від страху, відчуваючи близький кінець свого життя, схожі більше
на свиней, аніж на людські істоти; Гусак (О. Хвиля) — теоретик «вростання
у соціалізм», підступний, готовий до будь-яких хитрощів, аби зберегти свою
владу в селі; Паранька (В. Чистякова) — дурнувата, вульгарна куркулівна; Дудар
(А. Бучма) — зморшкувате обличчя, що час від часу ховає лукаву посмішку у вусах,
повільна хода, спокійні, нечасті порухи рук, м’який голос, розсудливі інтонації,
на плечах поношений піджак, на ногах — чоботи, на голові — прим’ята кепка
— робітник, впевнений у правоті більшовицької справи, гордий її вже здобутими
перемогами, чиї відповіді на політично гострі запитання звучали ніби мрійливоліричні
ремінісценції, а монолог у кульмінаційному епізоді був «темпераментним,
епічно-урочистим, з тонко розробленою гамою інтонацій» 29 ; комсомолка
Небаба (С. Федорцева) — лірична дівчина, яка в окремих епізодах перетворювалася
на романтичну героїню, залишаючись у «цьому піднесеному стилі
життєво правдивою і достовірною» 30 ; середняк Малоштан (М. Крушельницький)
— розумник, який нарешті «знаходив віру у справу соціалізму і ставав у ряди його
будівничих» 31 і «задавав тон усьому спектаклю» — «створені у спектаклі сцени,
коли Малоштан ловив рибу, наспівуючи: «Сьогодні Івана, а завтра Купала»,
або зустріч з Чирвою-Козирем, що рухала далі сюжетну лінію розвитку п’єси,
досягали величезної сили художньої виразності» 32 .
Серед численних відгуків на прем’єру «Диктатури» Б. Сіманцев наголошував
на кардинально відмінній трактовці «Березолем» усіх основних персонажів
п’єси І. Микитенка: «Нарешті глядачі побачили і цілком нову трактовку ролей.
На першому місці Малоштан (Крушельницький). Цей актор має надзвичайну
здатність перевтілюватись. Його Малоштан справжній сільський філософ, що
ніяк не може збагнути, що то є диктатура. Сильний образ Дударя подає артист
Бучма. Він показує живого робітника, одночасно лагідного і твердо-рішучого.
28
Буревій К. Шекспір чи Куліш… — С. 550.
29
Косач Ю. Амвросій Бучма. — К., 1978. — С. 137.
30
Омельяновська-Чорна П. Софія Федорцева. — К., 1971. — С. 23.
31
Танюк Л. Марьян Крушельницкий. — С. 82.
32
Мейтус Ю. Музика в творчості митця // Мар’ян Крушельницькій. Спогади. Статті.
— К., 1969. — С. 76.
І. Микитенко
«Диктатура».
«Березіль», 1930.
Сцени з вистави
розділ другий УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР 1910–1930-х: ВІД ІНТЕНЦІЙ МОДЕРНУ ДО УТВЕРДЖЕННЯ «СОЦІАЛІСТИЧНОГО РЕАЛІЗМУ»
388
марина гринишина І. МИКИТЕНКО «ДИКТАТУРА»
389