Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Ім’я Шекспіра з’являється у ранніх планах Л. Курбаса першим у списку драматургів,
яких би він хотів грати і ставити. 1914 року, намітивши створити на Західній
Україні (Австро-Угорщина) новий український театр, він писав: «Отже, хочемо
по-українськи грати Шекспіра, Ібсена, Шиллера, а з наших Винниченка, Олеся,
Лесю Українку і т. д. Із старого етнографічного репертуару сучасних українських
труп нічого майже» 4 . У цьому театрі Курбас збирався поставити «Отелло», проте
імперіалістична війна зруйнувала плани щодо організації Молодого театру.
Переїхавши 1916 р. до Києва, Лесь Курбас все ж таки створює Молодий театр
й висуває п’єси Шекспіра як обов’язкову частину його репертуару. На сезон
1919/1920 рр. були заплановані «Макбет», «Гамлет» та «Сон літньої ночі», а серед
можливих постановок — «Антоній та Клеопатра». Л. Курбас прагнув очистити п’єси
Шекспіра від тягаря традицій, що їх накопичив європейський театр упродовж століть.
«Є вже в театрі свій шаблон на Шекспіра, свій шаблон і на Мольєра. Шаблон,
що, поки дійшов шляхом традиції від свого джерела до нас, був десятки разів змінюваний,
перешиваний, пристосовуваний до найрізнорідніших етапів історії людського
смаку. І хай спробує актор з ним боротися! Стояти буде сам, чужий, серед
скам’янілого шаблону, і, раніше чи пізніше, не зрозумілий ні публікою, ні критикою,
мусить здати свої позиції» 5 . У практиці Молодого театру Л. Курбас збирався шукати
шляхи оновлення п’єс Шекспіра, але буремні роки революції та громадянської
війни не сприяли планомірній театральній праці. Навесні 1919 р. була майже готова
вистава «Ромео і Джульєтта», однак Молодий театр так і не спромігся показати її
глядачу через мінливості війни. «Макбет» у той час, вочевидь, не пішов далі стадії
режисерських розмірковувань, Л. Курбас поставив його у наступному році.
Молодий театр у цей час вже не існував, але група його акторів на чолі
з Л. Курбасом організувала Київський драматичний театр («Кийдрамте»),
виїхала у провінцію і влітку 1920 р. працювала у Білій Церкві. Скрізь було неспокійно,
незатишно й голодно, невеличке містечко не мало театрального приміщення.
Л. Курбас та актори мріяли грати для інтелігентного глядача, але потрапили
у пряму залежність від різнорідної маси прифронтових селищ, що були
переважно виховані на класичній українській драмі та комедії. Театр вперто
тримався, показуючи «Царя Едіпа» Софокла, «Йолю» Ю. Жулавського та інші
п’єси своєї київської афіші, але терміново мав би поставити й вистави звичного
плану. Сам Л. Курбас готує українські комедії та водевілі М. Кропивницького,
С. Васильченка, щоб мати у буквальному розумінні «хлібний» репертуар для поїздок
по селах, де можна було отримати плату натурою.
4
Лист Л. Курбаса до К. Лучицької від 21 червня 1914 року // Культура і життя. — 1987.
— 22 лют.
5
Курбас Л. Театральний лист // Літературно-критичний альманах. — К., 1918. — С. 68.
В. Шекспір «Макбет». Кийдрамте, 1920.
Банко — В. Василько, Макбет — В. Калин (замальовки Я. Струхманчука)
За цих умов «Макбет» був роботою «для душі» — і за глибиною змісту і за,
власне, режисерськими пошуками. Виписки зі щоденника Л. Курбаса 1920 р. дозволяють
говорити, що в роботі над «Макбетом» його найбільше цікавив у виставі
ритмо-музичний зв’язок слова і жесту. Він хотів раціонально й на практиці
осягнути закони ритміки, виходячи з переконання: « те, що колись великі
актори давали несвідомо, це ми мусимо дати у досконалішій формі й свідомо».
Музично-ритмічні ходи вистави важливі для Л. Курбаса як система властиво
театральних засобів, що впливають на глядача і змушують його серце битися
в унісон з подіями на сцені. Режисер вважав, що подібний тип театру виключає
натуралізм: «А далі: проблема темпу, сили, виражальна ритміка пози та руху.
Це основні елементи режисури й драматургії. Все решта — натуралізм, не мистецтво»
6 . Схожі думки, безпосередньо пов’язані з «Макбетом», — «хочу спробувати
це тепер у «Макбеті» — повинні були народити виставу видовищно сильну,
6
ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. — Ф. 42. — Од. зб. 49.
розділ другий УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР 1910–1930-х: ВІД ІНТЕНЦІЙ МОДЕРНУ ДО УТВЕРДЖЕННЯ «СОЦІАЛІСТИЧНОГО РЕАЛІЗМУ»
178
наталія кузякіна, наталя єрмакова В. ШЕКСПІР «МАКБЕТ»
179