Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

боротьбу нашої Вітчизни за свою державність і культуру», — у дусі тогочасної
офіційної риторики пояснював його надзавдання постановник харківського
спектаклю М. Крушельницький 5 . При цьому режисер переконував, що «Ярослав
Мудрий» не просто історичний, а глибоко філософський твір: «Тему мудрості
державного діяча, шукання правди разом з народом ми прагнемо також відтворити
в нашій виставі. Щоб показати цей спектакль, треба йти новими, невторованими
шляхами» 6 .
Насправді, жодних естетичних відкриттів у виставі не відбулося 7 , вона лише
закріпила знайдене в інших історико-драматичних спектаклях театру, насамперед
у «Богдані Хмельницькому» О. Корнійчука (1939). Недарма О. Сердюк — виконавець
ролі іконописця Микити — прямо зіставляв «симфонічну картину — бій
на Жовтих водах у «Богдані Хмельницькому» і «вступ у «Ярославі Мудрому» 8 .
Дійсно, в обох спектаклях М. Крушельницький використовував усі доступні сценічні
засоби (сценографічні, музичні, світлові, хореографічні), аби створити монументальні
історичні образи.
… Гримить невидимий хор, урочистий і радісний, уславлюючи могутній і прекрасний
Київ. Перед пишною завісою на авансцені — князівський трон, на його
подушках — військова амуніція та книги. Неспішною ходою проходять ченціпереписувачі,
виконуючі волю Ярослава… 9 Такою була експозиція вистави.
Жанр спектаклю «шевченківців», що прозвучав як «поема про могутність нашого
народу та його держави», Я. Ган визначив як «монументальна трагедія» 10 .
Цей висновок підтверджують слова режисера спектаклю: «Вистава вирішувалась
як монументальне полотно За стильовими ознаками і образними засобами
я дотримувався принципу античної трагедії, близької епосі, яка втілена на сцені»,
— писав М. Крушельницький, пояснюючи зокрема велику роль, що нею був
наділений у «Ярославі Мудрому» хор — свідок і коментатор подій та уособлення
узагальненої народної думки 11 .
«Ярослав Мудрий» вразив сучасників багатством художньої фантазії,
з якою на кону відтворювалось історичне минуле. Київська Русь, за задумом
М. Крушельницького, поставала як велика держава високої культури. Цьому
5
Красное знамя. — 1946. — 10 мар.
6
Там само.
7
Шляхи і проблеми розвитку українського радянського театру. — К., 1970. — С. 193.
8
Сердюк О. Кілька зауважень з приводу книжки про М. Крушельницького // Український
театр. — 1975. — № 1. — С. 13.
9
Ган Я. Марьян Михайлович Крушельницкий. — К., 1960. — С. 28.
10
Там само.
11
Крушельницкий М. Историческая правда // Львовская правда. — 1947. — 10 июля.
І. Кочерга «Ярослав Мудрий».
Харківський академічний український драматичний театр ім. Т. Шевченка, 1947.
Ярослав Мудрий — Д. Антонович (ліворуч), І. Мар’яненко (праворуч)
враженню сприяли «світлі благородні тони декорацій Б. Косарєва», «багатство
і пишність костюмів В. Греченка», «з любовною увагою відтворені народні ігри,
танці, увесь незвичний майже казковий світ Київської Русі» 12 . «Масштабність
і велич Київської Русі мені хотілося відтворити широко, перспективно, могутньо,
щоб було багато повітря, розмаху в оформленні, щоб декорації не були позначені
зайвою пишністю і побутовою деталізацією, а давали б типове уявлення про
епоху», — ділився Б. Косарєв власним розумінням «надзавдання» сценографічного
рішення 13 .
Особливий чинник творення монументального сценічного полотна постановник
побачив у музиці. Романтичні та патетичні мелодії К. Данькевича у виконанні
хору й оркестру, доповнені поетичним мовленням персонажів та уміло застосованими
світловими ефектами, допомагали М. Крушельницькому домогтися
12
Ган Я. Марьян Михайлович Крушельницкий. — С. 28–29.
13
Косарев Б. Верность духу эпохи // Львовская правда. — 1947. — 10 июля.
розділ третій УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР 1940–1980-х: ВІД УТВЕРДЖЕННЯ ДО КРИЗИ «СОЦІАЛІСТИЧНОГО РЕАЛІЗМУ»
594
марина гринишина І. КОЧЕРГА «ЯРОСЛАВ МУДРИЙ»
595