Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва
Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва
Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
завершенні першого важливого доручення. Дальський активно розробляє тактику<br />
входження в довіру до дочки політичного емігранта Гайди — Поліни Бреславець,<br />
молодої вродливої жiнки-лiкаря. Одночасно до операції залучені численнi агенти<br />
та працівники ГПУ. Дальський входить у довіру до лікарки й гурту Бреславцiв як безробітний<br />
інженер, якого начебто за національність (адже він — «щирий патріот»)<br />
вигнали з роботи. Так Полiна, її чоловiк, їхні друзі Сомко й Смоляров опиняються<br />
за ґратами. Дальський лишається в тiнi. Коли у Харковi з’являється Гайда, Поліну<br />
відпускають з в’язниці, делікатно вибачившись за «помилку». Вона приходить додому<br />
i, заставши там майстра-електромонтера, не відразу впізнає в ньому батька.<br />
Батько дає їй револьвер для самозахисту, обоє домовляються про втечу з України.<br />
В цей час заходить Дальський, який оголошує обох заарештованими. Полiна убиває<br />
зрадника, разом з батьком утікає через чорний хід.<br />
Наймогутніша влада, яка нехтує духовними святинями та зневажає ментальність<br />
народу, приречена на загибель — така ідея п’єси К. Гупала «Тріумф прокурора<br />
Дальського».<br />
Висуваючи суспiльно-полiтичнi <strong>проблем</strong>и на чільне місце, драматург підкреслює<br />
ще одну рису радянської карної системи: її «інтернаціональний склад». Усі<br />
чекісти — не українського походження. Не загострюючи питання міжнаціонального<br />
антагонізму, автор наголошує на антигуманній суті більшовицької влади,<br />
яка нацьковувала одні народи на iншi, вміло поділяючи їх на малі й великі, старших<br />
братів i молодших, провокуючи «дідівщину» на державному рiвнi.<br />
Архітектоніка драми автора-початківця хибує на неспiвмiрнiсть усіх частин<br />
п’єси. Вона складається з чотирьох дій, при цьому дві перші дії мають п’ять яв, тоді<br />
як третя — дев’ять, а четверта — чотири. Третя ява четвертої дії містить дві найважливіші<br />
композиційні складові: кульмінацію (Дальськиий у домі Полiни заарештовує<br />
її та батька) й розв’язку (Полiна убиває прокурора i втікає з Гайдою). Натомість<br />
кінець останньої дії зводиться до кількох реплік інформаційного характеру.<br />
На думку сучасних практиків театру драматургiчному матеріалу К. Гупала<br />
бракує обертонної поліфонії у психологічних портретах героїв, мотивації їхніх<br />
учинків, динамічного розвитку дії та ін. Персонажі п’єси з сучасних позицій<br />
надто схематично поділені на ворогів та своїх. Драматург заклав психологічну<br />
обертоннiсть лише в образ Дальського.<br />
За кордоном <strong>текст</strong> драми К. Гупала видавався двічі: в аргентинському часописі<br />
«Українське слово» та окремою брошурою 1975 р. у Нью-Йорку Українським<br />
видавництвом «Говерля». Вперше в Україні драма К. Гупала «Тріумф прокурора<br />
Дальського» була підготована до друку 2001 р. Р. Кирчівим та видана Науковим<br />
товариством ім. Т. Шевченка у Львові 1 .<br />
1<br />
Гупало К. Тріумф прокурора Дальського. — Львів, 2001.<br />
К. Гупало «Тріумф прокурора Дальського». Український театр міста Львова, 1942.<br />
Сцени з вистави<br />
На час постановки драми К. Гупала «Тріумф прокурора Дальського» Ук раїнський<br />
театр міста Львова — Львівський оперний театр був одним із найчисельніших<br />
(близько 600 працівників) та потужних професійних українських театрів<br />
(складався із чотирьох самостійних секторів: драми, оперети, опери, балету).<br />
Театр фінансувався з міського бюджету. Показував вистави у певні дні окремо<br />
німецьким та українським глядачам. До його складу входили відомі українські<br />
митці: Й. Стадник, Л. Кривицька, І. Рубчак, Й. Гірняк, О. Добровольська,<br />
В. Блавацький та ін. Керівництво театру очолювали з української сторони —<br />
В. Блавацький (директор-мистецький керівник у 1942–1944 рр.), з німецької —<br />
Фріц Вайдліх (1942–1943), у 1944 р. — Горст-Тану Марграф (головний диригент<br />
музичних вистав для німців). Основу репертуару драматичного сектора становила<br />
українська класична та сучасна п’єса та світова класика: І. Котляревський,<br />
М. Гоголь, І. Франко, М. Старицький, Б. Лепкий, В. Стефаник, Б. Грінченко, Леся<br />
Українка, М. Куліш та ін.; К. Гольдоні, В. Шекспір, Ж. Б. Моль єр, М. Гальбе.<br />
На музичній сцені звучали твори С. Гулака-Артемовського, М. Лисенка,<br />
розділ третій УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР 1940–1980-х: ВІД УТВЕРДЖЕННЯ ДО КРИЗИ «СОЦІАЛІСТИЧНОГО РЕАЛІЗМУ»<br />
530<br />
світлана максименко К. ГУПАЛО «ТРІУМФ ПРОКУРОРА ДАЛЬСЬКОГО»<br />
531