Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

сумління» (Г. Бояджієв), демонструючи довгий шлях внутрішньої боротьби героя,
який, живучи у світі-тюрмі, не може поєднати власні, сформовані ренесансною
університетською освітою світоглядні уявлення про людину — «досконалий
витвір Всесвіту» — із жорстокими реаліями свого середовища.
Прем’єра «Гамлета» відбулась 1601 р. у театрі «Глобус», де В. Шекспір працював
актором і для якого писав п’єси. Відповідно до естетики єлизаветинського
театру, перший сценічний «Гамлет» йшов в умовних декораціях, жіночі ролі
виконували актори-чоловіки. Відомо також, що у цій виставі автор грав роль
Привида. У головній ролі виступав провідний актор «Глобуса» — Річард Бербедж.
Шекспірознавці знаходять в авторських характеристиках принца Гамлета риси
саме цього актора (вік, зовнішність), що свідчить про те, що п’єсу, як і низку інших
драматичних творів зазначеного періоду, драматург писав для конкретного
актора, з урахуванням його індивідуальності.
На теренах України знайомство з «Гамлетом» розпочалося з кінця XVIII ст.,
коли у Львові на професійній сцені австрійського (1796) та польського театрів
(1797, польська національна прем’єра) відбулися вистави «Гамлета» у перекладахпереробках.
На початку ХІХ ст. завдяки спектаклям чисельних польськомовних
(згодом дво- і тримовних) мандрівних труп шекспірівська трагедія стала відома
мешканцям Правобережної України та Слобожанщини. Вистави у російських перекладах
на теренах України з’явились не раніше 1810, найімовірніше — у 1830-х,
коли було здійснено вдалий з театральної точки зору переклад М. Полєвого.
Перші українські переклади «Гамлета» датуються другою половиною
ХІХ ст. (одночасно на Східній та Західній Україні) й пов’язані з шестидесятницьким
рухом. Про переклад В. Косовцева ми знаємо лише опосередковано 1 .
У львівському журналі «Нива» 1865 р. було видруковано переклад першої дії
«Гамлета» П. Свєнціцького. Згодом власні переклади здійснили Ю. Федькович,
М. Старицький. П. Куліш. У 80–90 рр. ХІХ ст. — на початку ХХ ст. вони вийшли
друком, зокрема, переклад П. Куліша — з передмовою І. Франка (її вважають
початком національного шекспірознавства) 2 .
У ХХ ст. з’явились повні переклади «Гамлета», що належали перу Г. Хоткевича,
Ю. Клена (О. Бургарда), Л. Гребінки, В. Вера, М. Рудницького, Г. Кочура,
Ю. Андруховича. Слід зазначити, що частина цих перекладів здійснювалась безпосередньо
на замовлення конкретного театрального колективу. Проте майже
до середини ХХ ст. заходи митців щодо їхнього сценічного втілення не давали
плідних результатів. Історичні умови, в яких утверджувався та розвивався
1
Паламарчук О. …А музи не мовчали. — Львів, 1996.
2
Франко І. Передмова [до вид.: Шекспір В. Гамлет, принц данський. Переклад П. О.
Куліша. Львів, 1899] // Франко І. Зібр. тв.: У 50 т. — К., 1981. — Т. 32. — С. 156–170.
В. Шекспір «Гамлет». Львівський оперний театр, 1943.
Афіша. Обкладинка брошури до вистави
український театр, були несприятливими для творення власної, україномовної
театральної шекспіріани. Цензурні утиски спершу Російської імперії, а згодом
— радянської ідеологічної системи на Сході та у Центральній Україні, складні
економічні та політичні умови діяльності українського театру Західної України
на підавстрійській, потім підпольській території — все це спричинило те, що практично
до середини минулого століття українська сцена не здобула прав та можливостей
для власного прочитання «твору номер один» світового театру.
Національна прем’єра трагедії «Гамлет» відбулася 23 вересня 1943 р. у Львові
на сцені Львівського оперного театру. Цей театр діяв на окупованій гітлерівськими
військами території і провадив активну націєтворчу культурну політику, що
стало можливим за достатньо лояльного ставлення окупаційної влади до українців
Галичини. Всі вистави «Гамлет» йшли із зазначенням «вистава для українців»
(частину репертуару, головним чином музичні вистави, грали для німців із відповідним
позначенням в афіші). Всього протягом театрального сезону 1943/1944 рр.
відбулося 20 вистав, остання з них — 30 березня 1944 р.
розділ третій УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР 1940–1980-х: ВІД УТВЕРДЖЕННЯ ДО КРИЗИ «СОЦІАЛІСТИЧНОГО РЕАЛІЗМУ»
544
майя гарбузюк, наталія владимирова В. ШЕКСПІР «ГАМЛЕТ»
545