Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

З-поміж великої кількості визначень місця, яке посіла
гоголівська вистава театру М. Садовського, наведемо думку
О. Дейча: «Вистава мала величезний успіх. Вороги були посоромлені,
цікаві не дочекались гопака, адже вистава була
витримана у строго класичному стилі, а друзі театру тріумфували.
Іспит на зрілість українського театру, безумовно,
був витриманий» 51 .
І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ «ЕНЕЇДА»
Театр М. Садовського (1910)
Запорізький український музично-драматичний театр
ім. М. Щорса (1978)
Київський академічний український драматичний театр
ім. І. Франка (1986)
Бібліографія:
1. Гоголь в воспоминаниях современников: Сб. — М., 1952.
2. Воронов А. «Чему смеётесь.. Над собой смеётесь!» // Сб.
тр. Шестой конференции АРСИИ им. Г. Р. Державина / [общ. ред.
проф. Д. Н. Киршин]. — СПб, 2008.
3. Касумова А. Николай I. Гоголь. «Ревизор» // Петербургский
литературный журнал. — 2003. — № 32.
4. Пиксанов Н. Гоголь Н. В. // Энциклопедический словарь: Изд.
Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон. — СПб, б/ г. — Т. 13. — С. 872–889.
Ю. РАЄВСЬКА
Поему «Енеїда» Івана Котляревського (1769–1838) вважають
першим класичним твором української літератури, що започаткував
сучасну літературну українську мову. Продовжуючи
традиції жанру травестійного бурлеску, який набув популярності
в європейській літературі в епоху Відродження,
а в російській — в епоху бароко, І. Котляревський взяв за
основу сюжету майбутньої поеми відому античну епопею
Вергілія, використав її фабульну канву, переосмислив патетичну
тему і перетворив давньогрецьку поему на веселу бурлескну
оповідь. Але на відміну від попередніх травестіювань
«Енеїди» бурлеск у поемі І. Котляревського набув нових
естетичних функцій — тут гумор та іронія вийшли за межі
розваги й проникли до серйозної сфери.
І. Котляревський першим в українській літературі зробив
козаків героями твору, показав своєрідність козачої натури,
і відтоді вона стала «впізнаваною». Поема напрочуд точно відобразила
розмаїття сучасного автору життя. Це багатство
побутових тем робить «Енеїду», на думку Д. Чижевського,
не тільки першим «широким словником української народної
мови», а й першою «енциклопедією української етнографії»,
адже «народний побут, оселя та шати, їжа та напої,
музика й танці, іграшки та повсякденне життя, чари та церковний
побут, усе — в світі мовного багатства «Енеїди» —
проходить перед очима читача» 1 . О. Сомов стверджував, що
саме вміння І. Котляревського вивести в поемі замість «троянців,
карфагенян та латинян земляків своїх малоросіян
1
Чижевский Д. История украинской литературы. — К., 2003. —
51
Дейч А. По ступеням времени. — С. 91.
С. 320.
юлія раєвська, валерій гайдабура, галина фількевич І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ «ЕНЕЇДА»
47