Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

маса технічних слабостей — все це стало особливо помітним
на матеріалі поетичної драматургії Шекспіра. Але стали помітнішими
і ті живі талановиті художні тенденції, які треба
підтримувати і розвивати. Театр без трагедії — фортепіано
без контроктави. Віртуози виховуються на великому робочому
діапазоні. Отже шлях до Шекспіра повинен продовжуватись»
20 .
Він і продовжувався. «Короля Ліра» грали «заньківчани»
з прекрасною молоддю (Б. Ступка, Ф. Стригун, Л. Кадирова)
і «старожитнім» В. Яременком у головній ролі.
Грали «франківці» в режисурі С. Данченка і виконанні
Б. Ступки — теж, як то кажуть, кінці з кінцями сходились
тут не завжди. У Дніпропетровському російському театрі
Ж. Мельников ставив і грав Ліра на хвилі великої акторської
інтуїції… А проблеми цієї, можливо, найскладнішої трагедії
В. Шекспіра, на нашу думку, не лише не втратили актуальності,
а, навпаки, — загострились сьогодні ледь не до краю.
Відтак, український театр очікує на чергового сміливця,
який наважиться подумати над текстом «Короля Ліра».
20
Олексійчук Л. «Король Лір»… — С. 57.
В. ЗАБОЛОТНА
О. КОЛОМІЄЦЬ «ФАРАОНИ»
Київський академічний український драматичний театр
ім. І. Франка (1961)
Дебютна комедія на тему колгоспного життя «Фараони»
сорокарічного драматурга-початківця Олекси Коломійця
навдивовижу блискавично здобула популярність у театральному
світі та впевнено проклала шлях на мистецький
Олімп для її автора.
Вже у наш час Р. Коломієць, пригадуючи далекі 1960-ті, напише:
«З творчістю Олекси Коломійця один час пов’язували
надії на вивільнення з полону корнійчуківщини Його
перша п’єса «Фараони» протистояла сірості й ницості,
естетичному стандарту сучасної української драматургії» 1 .
Проте, загальна інтонація все ж сумна — надії не виправдались.
Але позитивні зрушення, безумовно, були. Тим паче,
не тільки на літературному фронті. Славнозвісний ХХ з’їзд
комуністичної партії СРСР, розвінчання культу особи
Сталіна, запровадження нібито нової політичної та економічної
стратегії, словом, хрущовська «відлига». І опосередковано
це «пом’якшення клімату» можна відчути, аналізуючи
комедію «Фараони».
Сюжет, здавалося б, простий та невибагливий, проте має
ознаки новаторства через спробу зробити півкроку у бік
від «чистого» реалізму. Нагадаємо, що основні колізії п’єси
розгортаються уві сні, що наснився завмеханізацією Миколі
Тарану. І сон цей був жахіттям: примарилося, начебто чоловіки
та жінки помінялися місцями, точніше робочими місцями.
Тепер чоловікам належало займатися «легкою» хатньою
роботою, себто пекти хліб, доглядати худобу та город, шити
одяг, і до того ж знаходити час, щоб відпрацювати належну
1
Коломієць Р. Франківці. — С. 160.
ірина чужинова О. КОЛОМІЄЦЬ «ФАРАОНИ»
631