Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

нових яскраво окреслених характерів і створив оригінальну композицію та схему
їх взаємодіяння. Микитенко з усього цього скористався в «Диктатурі», не зумівши
навіть заховати кінців. Сільський персонаж «Диктатури» розміщується і діє
за пляном і конструкцією «97», повторює її ». Далі критик прямо зіставив
персонажів обох п’єс, що робить його висновок ще переконливішим: «
у Микитенка Андрій Чирва-Козир, а у Куліша Гнат Гиря; Петро Малоштан —
Мусій Копистка; Гусак, колишній студент, переписує папери в сільраді — Панько,
секретар сільради; Півень, куркуль, колишній «фільфебель» — Годований,
куркуль, колишній драгун; Паранька, куркулівна — Лизька, куркулівна; Діди
на сходці — Дід з ціпком і тому подібне» 6 .
Отже, радше змирившись із необхідністю виставляти «Диктатуру» на кону
«Березоля», Л. Курбас шукає в п’єсі хоч якогось позитиву і знаходить його лише
в «актуальній темі». Відтак, подальші зусилля він скеровує на пошук засобів,
які б піднесли «соціально-побутовий» твір на рівень «трагедії великого епічного
масштабу», змусивши глядача вистави «глибоко замислитись над історичним
смислом Доби» 7 . Загальну «установку» театру щодо «Диктатури» режисер визначає
так: «Ми поглибимо ідею диктатури пролетаріату, доведемо виставу до філософського
звучання. Ми поставимо високо патетичний агіт! Пафос класової
боротьби треба виявити відповідно новими формами. Звичайна буденна мова, побутова,
як у автора, не спроможна до вияву всієї глибини соціального пафосу» 8 .
За словами Й. Гірняка, згідно постановочного плану Л. Курбаса «дійство класової
боротьби з теми хлібозаготівлі переносилося в понадземні простори» 9 .
Заявлену «деструкцію» п’єси Л. Курбас провадить кількома способами. Поперше,
скорочуючи текст (приміром, відмовившись від сцени кохання секретаря
комсомольського осередку й Небаби), позбавляючи його «дрібних» дієвих осіб
та переакцентовуючи деякі сцени. Зокрема, він надає глибшого змісту епізоду
приїзду Дударя: використовує його, аби не лише визначити розстановку класових
сил в селі Горбачі, а й дати узагальнену картину сталінської колективізації
українського села. Для цього на екран проектували репліки пасажирів, які їдуть
у вагоні разом із Дударем — з них стає зрозуміло, що розпочата хлібозаготівельна
кампанія викликає хвилювання та неоднозначне ставлення сільської громади.
Слідом відбувалася зустріч Дударя з Малоштаном та Чирвою з Півнем (епізод,
придуманий Л. Курбасом). «Бідняк Малоштан (М. Крушельницький) береться відвезти
Дударя з Небабою у село на своєму непоказному візку. У яскравій розписа-
6
Буревій К. Шекспір чи Куліш // Лесь Курбас: Збірка статей і спогадів. — С. 549.
7
Курбас Л. Філософія театру. — С. 778.
8
Там само. — С. 777.
9
Гірняк Й. Спомини. — С. 332.
І. Микитенко «Диктатура». «Березіль», 1930. Сцена з вистави
ній шикарній бричці з’являються припізнілі Чирва з Півнем, вони настійливо запрошують
приїжджих до себе. Але Малоштан, який звик в усьому поступатися авторитету
кума Чирви, цього разу виходить переможцем. Сценка «Наввипередки»
йшла під суцільний регіт і оплески глядачевого залу. У божевільній гонці
то бричка Чирви обходила візок Малоштана, то Малоштан зі своїми пасажирами
виривався вперед. Бричка та візок самі собою швидко рухалися вздовж станка,
а дійшовши до краю, розгорталися й рухалися у зворотному напрямку. Так повторювалося
декілька разів. Колеса при цьому, не торкаючись станка, крутилися
з шаленою швидкістю, Чирва і Малоштан азартно хвиськали неіснуючих коней,
лаялись, сперечаючись, хто кого обжене. Швидкість та вправність візка й брички
викликали живий відгук у глядачів, повне співчуття яких було, звичайно, на боці
бідняка Малоштана. Цим яскравим епізодом закінчувалася перша дія» 10 .
10
Черкашин Р. Лесь Курбас в Харькове // Лесь Курбас. Статьи и воспоминания
о Л. Курбасе. — М., 1987. — С. 140.
розділ другий УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР 1910–1930-х: ВІД ІНТЕНЦІЙ МОДЕРНУ ДО УТВЕРДЖЕННЯ «СОЦІАЛІСТИЧНОГО РЕАЛІЗМУ»
380
марина гринишина І. МИКИТЕНКО «ДИКТАТУРА»
381