Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

На замовлення художнього керівника театру В. Блавацького та режисерапостановника
Й. Гірняка трагедію переклав відомий літературознавець, шекспірознавець,
письменник, перекладач М. Рудницький. Крім того, він прочитав для
постановочної групи низку лекцій з історії єлизаветинського театру, особливостей
драматургічної спадщини В. Шекспіра 3 .
Усвідомлення значимості цієї події для історії українського театру покликало
митців до видання окремою брошурою разом із програмкою до вистави низки
популярних дослідницьких статей (під редакцією О. Тарнавського) — з історії
українських перекладів «Гамлета», з історії української сценічної шекспіріани
тощо.
Ідейно-смислове звучання львівського «Гамлета» мало надзвичайно актуальний
для сучасників зміст: у Другій світовій війні вирішувалась доля національновизвольних
змагань за незалежність України, майбутнє модерного покоління
української інтелігенції, врешті — життя самих учасників та постановників
вис тави. І хоча Й. Гірняк та художник М. Григорієв обрали принцип історизму
у відтворенні візуального ряду спектаклю, за декораціями та костюмами єлизаветинської
доби вирували проблеми, суголосні реаліям воєнного часу. Не маючи
змоги прямолінійно наголошувати актуальність сценічного твору, в одному
з післяпрем’єрних інтерв’ю Й. Гірняк сказав: «Я старався підкреслити в «Гамлеті»
вольовість і дійовість. Гамлет вправді паде, але що ж трудно, обставини були
сильніші за нього. Врешті хотілось мені, щоб ця трагедія прозвучала таким піднесеним
словом, як це треба трагедії Шекспірового формату, де горизонти такі
широкі, а пристрасті такі глибоко-потрясаючі» 4 .
Рецензенти одноголосно підкреслювали сучасне звучання вистави. Богдан
Мелянський насамперед цим пояснював її успіх: «Нема сумніву, що й сучасна,
вольова, не декадентська інтерпретація «Гамлета», і прозорий переклад п’єси,
і підкреслена на сцені дієвість шекспірівської трагедії дали всуміш багато для того,
довго мріяного, досягнення українського театрального мистецтва» 5 .
Гамлет у виконанні В. Блавацького був акцентовано наділений як зовнішніми,
так і внутрішніми рисами шляхетного лицаря-інтелектуала: нордичний тип обличчя,
аскетична постать, аристократизм, втілений у пластичному та інтонаційному
малюнку ролі. Благородство Гамлета –В. Блавацького поєднувало в собі
3
Козак Б. Палімпсест українського «Гамлета»: Переклад і прапрем’єра 1943 р. // Вісник
Львівського університету. Сер. мистецтвознавство. — Львів, 2003. — № 3. — С. 52–75.
4
БМ. [Мелянський Б.] «Гамлет» у режисерській майстерні. Розмова з режисером
Йосипом Гірняком // Львівські вісті. — 1943. — 26/27 вер. — С. 4.
5
БМ. [Мелянський Б.] Блавацький в ролі Гамлета. Прапремієра Шекспірового
«Гамлета» в Львівському Оперному Театрі // Львівські вісті. — 1943. — 23 вер. — С. 5
В. Шекспір «Гамлет». Львівський оперний театр, 1943.
Гамлет — В. Блавацький. Гертруда — В. Левицька, Клавдій — Б. Паздрій
благородство «крові», духу та освіченості. Саме це підкреслив сучасний дослідник
В. Гайдабура: «Роль ніби відтворювала тип розуму і темпераменту львівських
інтелігентів, котрі бували на виставі, — артистів, письменників, поетів, журналістів,
художників, музикантів. Вони, як і Гамлет, хоч і були загнані у безвихідь
історичними подіями, не занепали духом, не втратили волі і людської гідності» 6 .
Глибина створеного актором образу виникала як результат парадоксального
синтезу витонченого внутрішнього аристократизму, дієвої мужності, усвідомлення
приреченості власної долі та долі нації — над прірвою небуття, смерті.
У рецензії на виставу І. Німчук зазначав: «Наш режисер старався підкреслити
вольовість і дійовість Гамлета, щоб глядач бачив перед собою сильну, повну задумів
і пристрастей індивідуальність, яка вкінці падає тільки тому, що обставини
були сильніші за неї» 7 .
6
Гайдабура В. Театр, захований в архівах. — С. 144.
7
Німчук І. Вистава «Гамлета» у Львові // Наші дні. — 1943. — 14 жовт. — С. 8.
розділ третій УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР 1940–1980-х: ВІД УТВЕРДЖЕННЯ ДО КРИЗИ «СОЦІАЛІСТИЧНОГО РЕАЛІЗМУ»
546
майя гарбузюк, наталія владимирова В. ШЕКСПІР «ГАМЛЕТ»
547