Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Одарки тощо) режисер широко використовував українську
народну обрядовість, не тільки надаючи дії відповідної колоритності,
але й збільшуючи її об’єм, поглиблюючи її зміст
через розгорнуті сценічні метафори, на які перетворювалися
вищезгадані епізоди.
Вправне поєднання «романтики, героїки, поетичності,
музикальності», збагачене здобутками суміжних мистецтв
— за О. Сердюком, характеристична ознака режисерської
манери М. Крушельницького 15 — виявило спадкоємність
української режисури до стильової традиції театру корифеїв,
водночас «Дай серцю волю…» унаочнила зрослу режисерську
культуру, «прищеплену» Л. Курбасом своїм учням, зосібно
одному з «п’ятірки» перших — М. Крушельницькому.
15
Сердюк Л. Роздуми й нотатки актора. — С. 140.
М. ГРИНИШИНА
Г. ЛУЖНИЦЬКИЙ «ГОЛГОТА»
Український Молодий театр «Заграва» (1936)
«Голгота — Страсті, Смерть і Воскресіння Господа нашого
Ісуса Христа» — містерія поета, прозаїка, драматурга, театрознавця,
перекладача, а також історика церкви Григора
Миколи Лужницького (1903–1990). Автор п’єси (деякі твори
підписував псевдонімом Меріям, Меріям-Лужницький)
— один із найактивніших членів української національноконсервативної
літературної групи «Логос» (Львів,
1920–1930 рр. ХХ ст.), апологет історіософського напряму
В. Липинського (зокрема у переконаннях щодо провідної
ролі еліти в історичному процесі). Пошук державотворчого
міфу та конструктивного національного героя приводить
драматурга до образу Христа-Спасителя — страсті
Якого, самопожертва та перемога над смертю, крім духовного
прикладу, символічно прочитувалися і як боротьба
українців за право мати свою незалежну державу. Сам драматург
згодом зауважує: «Одначе психічна потреба такої
п’єси була в кожного українця, бо кожний пережив Велику
П’ятницю державницьких змагань, і всі ждали й вірили —
її Воскресіння» 1 .
Основним джерелом і матеріалом п’єси стають чотири
Євангелія (наприклад, репліки Христа повністю взяті
з ка нонічних текстів), сюжет розгортається навколо подій
страсного (пасійного) циклу: в’їзд до Єрусалиму, зрада Іуди,
Таємна Вечеря, схоплення Ісуса, зречення Петра, суд, Хресна
дорога, смерть та воскресіння Христа (вставлена сцена —
1
Лужницький Г. В. Блавацький як режисер // Лужницький Гр.
Український театр. Наукові праці, статті, рецензії: Зб. пр.: У 2 т. —
Львів, 2004. — Т. 2. — С. 125.
роман лаврентій Г. ЛУЖНИЦЬКИЙ «ГОЛГОТА»
421