04.01.2015 Views

Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

Нагірна проповідь). Щоправда, додано і яскраві популярні епізоди з апокрифної<br />

традиції (наприклад, лик Христа на хустці). Іншим, досить дискусійним, джерелом<br />

може бути п’єса польського драматурга Збігнева Орвича, куплена театром<br />

«Заграва» й докорінно перероблена Г. Лужницьким 2 .<br />

У стилістиці «Голгота» зіставляється як з українською традицією релігійного<br />

театру (шкільна драма), так і з модерною європейською театрально-релігійною<br />

практикою (зокрема, масштабні містерії в місті Обераммергау). Драма стає безпрецедентним<br />

явищем: насамперед, через знаний і сакральний для релігійної свідомості<br />

глядачів <strong>текст</strong> та модерне трактування образу Христа як активного героя<br />

і виведення на противагу Йому — не менш сильного злого генія Іуди. Саме через<br />

ці вагомі художні деталі Г. Лужницького таки можна вважати автором драми,<br />

хоча сам він скромно називав себе лише «перекладчиком» і «компілятором».<br />

«Голгота» не перша релігійна драма Г. Лужницького, однак, вона стала першим<br />

своєрідним підсумком історично-релігійних спроб драматурга та його модерних<br />

шукань, зокрема у площині «християнського символізму» 3 . Саме ця драма<br />

— у постановці професійного театру «Заграва» — ознаменувала відродження<br />

українського релігійного театру в ХХ ст.<br />

1936 р. «Голгота…» з’явилася окремою книжечкою — у спрощеній на вимогу<br />

польської цензури редакції 4 . Ймовірно, її ставили аматорські театри, оскільки<br />

саме для них додано «Режисерські завваги» В. Блавацького про те, як слід ставити<br />

цю п’єсу. Літературна основа вистави «Голгота», кілька разів у процесі постановки<br />

і навіть пізніше перероблена, існувала у рукописному вигляді, а надрукована<br />

була лише 1950 р. у США. 1996 р. в Україні з’явився передрук цього<br />

варіанту 5 . М. Кошелінська-Мартинюк стверджує, що в остаточній редакції драми<br />

«Голгота…» наявні пізніші авторські зміни, однак її все ж можна вважати основою<br />

вистави 1936 р. 6 .<br />

2<br />

Ревуцький В. «Заграва» 1933–1938 рр.: Кілька слів про театр / [Упоряд. Б. Козак]. —<br />

Львів, 2000. — С. 19.<br />

3<br />

Совачева Г. Ставимо «Голготу» // Наш театр: Книга діячів українського театрального<br />

<strong>мистецтва</strong> 1915–1975 / За ред. Г. Лужницького і Л. Полтави: В 2 кн. — Нью-Йорк;<br />

Париж; Сідней; Торонто, 1975. — Кн. 1. — С. 687–690.<br />

4<br />

Меріям-Лужницький [Лужницький Г.] Голгота: Муки й смерть Г. Н. Ісуса Христа<br />

на 6 картин / З режісерськими заввагами В. Блавацького. — Жовква, 1936.<br />

5<br />

Лужницький Г. Голгота — Страсті, Смерть і Воскресіння Господа нашого Ісуса<br />

Христа. Релігійна містерія на 7 картин (на основі святої Євангелії) // Лужницький Гр.<br />

Посол до Бога / Упор. С. Хороб. — Івано-Франківськ, 1996. — С. 97–156.<br />

6<br />

Кошелінська М. Містерія «Голгота» у постановці В. Блавацького // Київська церква:<br />

Альманах християнської думки. — К.; Львів, 2000. — Ч. 5 (11). — С. 107–109.<br />

Г. Лужницький «Голгота». Український Молодий театр «Заграва», 1936.<br />

Програма вистави. Сцена «Біля гробу Христа»<br />

Представник «другої хвилі» театральної реформи українського театру Володимир<br />

Блавацький (справжнє прізвище — Трач, 1900–1953), захоплений ідеями<br />

та практикою Л. Курбаса щодо модернізації української сцени, маючи досвід роботи<br />

в «Березолі» у 1927/1928 рр., у 1929–1933 рр. намагається створити власну<br />

модель модерного театру на базі найбільш репрезентативного на той час на західноукраїнських<br />

землях Українського народного театру ім. І. Тобілевича, у той<br />

час таборованого у Станіславові (тепер — Івано-Франківськ). Проте справжньою<br />

мистецькою лабораторією стає невеликий мандрівний колектив «Заграва» (1931–<br />

1938), очоливши який у 1933 р. та перейменувавши в «Український Молодий театр<br />

«Заграва», В. Блавацький найповніше втілює свою експериментальну програму.<br />

Зробивши ставку лише на драму, поступово відмовившись від розважального репертуару,<br />

він ставить п’єси Г. Ібсена, С. Моема, Ч. Діккенса, К. Ростворовського,<br />

має в планах постановки «Царя Едіпа» Софокла 7 , «Шість персонажів у пошуках<br />

7<br />

Лужницький Г. В. Блавацький як режисер. — С. 123.<br />

розділ другий УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР 1910–1930-х: ВІД ІНТЕНЦІЙ МОДЕРНУ ДО УТВЕРДЖЕННЯ «СОЦІАЛІСТИЧНОГО РЕАЛІЗМУ»<br />

422<br />

роман лаврентій Г. ЛУЖНИЦЬКИЙ «ГОЛГОТА»<br />

423

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!