Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва
Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва
Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
перемогу передових ідей, думок, поглядів над косністю, застарілими<br />
методами ведення війни. Виразну постать Мирона<br />
Горлова — одного з творців нової зброї та воєнної техніки<br />
— переконливо окреслив Д. Антонович. Його персонаж бачить<br />
єдиний вихід з дуже складного становища на фронті<br />
— гнати з командних постів таких самовдоволених людей,<br />
як Іван Горлов, нездатних виправдати довір’я народу, і призначати<br />
на їхнє місце людей висококваліфікованих, обізнаних<br />
з найновішими досягненнями військової науки, здатних<br />
рухати вперед цю науку і застосовувати її досягнення в боротьбі<br />
з ворогом на фронтах Великої Вітчизняної війни.<br />
Вистава «шевченківців» також відзначалася злагодженим<br />
акторським ансамблем, яскравими характерами персонажів.<br />
Найбільше вражали сцени в штабі та на передовій в окопах.<br />
«Високою романтикою, силою життєствердження овіяні<br />
учасники боїв з німецькими окупантами — бійці і командири.<br />
Міцно зв’язані вони з народом своїм і горять бажанням<br />
віддати своє життя в ім’я Вітчизни, в ім’я великого радянського<br />
народу»,— наголошувала критик О. Островська в газеті<br />
«Література і мистецтво» від 30 квітня 1943 р.<br />
Серед кращих вистав українських колективів, здійснених<br />
за п’єсою «Фронт» у роки війни, були різні за своїм<br />
образним рішенням спектаклі тоді Запорізького театру<br />
ім. М. Заньковецької (режисер Б. Романицький),<br />
Житомирського (нині Запорізького) театру ім. М. Щорса<br />
(режисер В. Магар), Харківського російського театру<br />
ім. О. Пушкіна (режисер О. Крамов), Театру Київського<br />
Військового округу (режисер Б. Норд).<br />
Ю. СТАНІШЕВСЬКИЙ<br />
В. ШЕКСПІР «ГАМЛЕТ»<br />
Львівський оперний театр (1943)<br />
Харківський академічний український драматичний<br />
театр ім. Т. Шевченка (1956)<br />
Вільям Шекспір написав трагедію «Гамлет» у 1600–1601 рр.<br />
Твір уперше з’явився друком 1603 р. у «піратському» виданні<br />
in quarto, де <strong>текст</strong> п’єси був записаний з пам’яті — за<br />
виставою театру «Глобус». <strong>Повний</strong> і автентичний <strong>текст</strong> надруковано<br />
наступного року за згодою автора. Проте він, так<br />
само, як і наступний (1623 р., видання «Folio») містив багато<br />
невивірених місць, оскільки за основу був взятий примірник<br />
суфлера. Сучасні видання «Гамлета» — це поєднання <strong>текст</strong>ів<br />
1604 та 1623 рр.<br />
В основу твору В. Шекспір поклав давню скандинавську<br />
сагу про принца Амлета. Вона походила, очевидно, ще з дохристиянських<br />
часів і передавалася від покоління до покоління<br />
в усних переказах. Саксон Граматик (1150–1220) зафіксував<br />
цю легенду в «Історії Данії». Наприкінці XVI ст.<br />
вона поширилася в англійській літературі, автором першого<br />
драматургічного її опрацювання вважають Томаса Кіда<br />
(<strong>текст</strong> трагедії не зберігся). Дослідники припускають, що<br />
саме цей невідомий нам твір міг слугувати В. Шекспіру за<br />
джерело.<br />
Англійський драматург, за своїм звичаєм скориставшись<br />
з добре відомого сюжету, створив цілком оригінальну п’єсу.<br />
Найбільшої видозміни зазнав центральний образ — принца<br />
Гамлета, а відтак — <strong>проблем</strong>атика та ідея твору. Замість середньовічної<br />
історії помсти й боротьби за трон В. Шекспір,<br />
віддзеркалюючи реалії доби пізнього Ренесансу, розробляє<br />
тему кризи гуманістичного світогляду, що унаочнюється<br />
у протистоянні філософа-одинака й навколишнього недосконалого<br />
світу, опутаного інтригами та низькими пристрастями.<br />
В. Шекспір уперше повно виявляє «трагедію<br />
майя гарбузюк, наталія владимирова В. ШЕКСПІР «ГАМЛЕТ»<br />
543
Change language